МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Дев'ять шарів каменю приховували стародавні скарби: у Монголії відкрили гробницю віком 2000 років

гробниця віком 2000 років
У Монголії відкрили гробницю віком 2000 років | Фото: Daily Mail

Археологи в Монголії дослідили гробницю віком близько 2000 років, довжина якої сягає 73 метрів. Усередині знайшли 413 цінних артефактів, зокрема нефритові прикраси, срібні вироби та скляну посудину, яка могла походити з Римської імперії.

Поховання розташоване в Дурліг-Нарсі — стародавньому некрополі на сході Монголії, який використовували представники народу хунну. Про знахідку пише The Daily Galaxy, пише The Daily Galaxy.

Гробниця датується кінцем I або початком II століття нашої ери. Це найбільше з відомих поховань хунну, виявлених на території Монголії.

Розкопки розпочалися у 2023 році в межах спільного проєкту Національного музею Кореї, Інституту археології Академії наук Монголії та Національного музею Монголії.

Загальна довжина похоронного комплексу разом із вхідним коридором становить близько 73 метрів. Центральна частина споруди заглиблена в землю майже на 15 метрів. Усередині археологи виявили дві похоронні камери, одна з яких розташована всередині іншої.

Камери були перекриті дев'ятьма шарами каменю. Дослідникам довелося поступово розбирати конструкцію, щоб дістатися до дерев'яної труни в центрі поховання.

Над центральною камерою також знайшли лакований візок. На думку дослідників, він свідчить про високий соціальний статус людини, яку поховали в гробниці. Водночас її особистість поки що не встановили.

Загалом археологи виявили 413 артефактів. Частина з них вказує на зв'язки хунну з іншими стародавніми цивілізаціями.

Серед найцікавіших знахідок — скляна посудина з ручкою, яка, ймовірно, могла потрапити до Монголії з Римської імперії. Її точне походження поки невідоме. Щоб встановити місце виготовлення, науковці планують дослідити хімічний склад скла.

Також на дні саркофага знайшли 15 оздоблених нефритових дисків. За даними Національного музею Кореї, вони нагадують прикраси з поховань часів китайської династії Хань. Водночас форма дисків та особливості їхнього гравіювання відрізняються від раніше знайдених виробів цього періоду.

Ще однією знахідкою стали срібні елементи кінської упряжі. Їхні візерунки схожі на ті, що раніше виявляли на археологічних артефактах у Кореї.

Ці предмети можуть свідчити про переміщення коштовностей між віддаленими регіонами стародавнього світу. Це могло відбуватися завдяки торгівлі, дипломатичним обмінам або через посередництво інших народів.

Окрему увагу дослідників привернула конструкція поховання. Попри значні розміри, його центральна камера розташована ближче до поверхні, ніж у деяких інших елітних гробницях хунну в центральній Монголії.

Наприклад, в одному з раніше досліджених поховань камера розташовувалася приблизно на 7,6 метра глибше.

Археологи припускають, що відмінності можуть бути пов'язані зі змінами в суспільстві хунну та послабленням їхньої політичної могутності. Наприкінці I століття нашої ери вплив цього народу, який протягом століть домінував на значній частині євразійських степів, почав зменшуватися.

Водночас остаточні висновки про походження та статус похованої людини ще попереду. Для проведення ДНК-аналізу дослідники зібрали зразки зубів і волосся. Результати можуть допомогти встановити походження людини, а також краще зрозуміти демографічний склад суспільства хунну.

Інші новини науки