Унікальний артефакт знайшли в Італії: його створили з ритуальною метою (фото)
Археологи виявили ретельно відшліфовану зелену кам’яну сокиру біля древнього гарячого джерела в Італії. Матеріал, з якого вона виготовлена, її далеке геологічне походження та місце знахідки свідчать про те, що цей предмет, ймовірно, використовувався в обрядових цілях.
Сокиру знайшли на археологічному місці Терме-ді-Сорано в провінції Гроссето, Тоскана, під час третього сезону розкопок. Дослідження, очолюване археологом Стефано Джунтолі, було присвячене вивченню того, як неолітичні спільноти використовували гарячі джерела та чи мали ці місця релігійне чи соціальне значення, пише Arkeonews.
Ця невелика сокира має гостре, добре збережене лезо і не має видимих ознак зносу. Її досліджував Паскуїно Паллеккі в діагностичній лабораторії Флорентійського інституту охорони археології, образотворчого мистецтва та ландшафту. За допомогою оптичного та скануючого електронного мікроскопів він визначив, що камінь є еклогітом — щільною метаморфічною породою.
Дослідники вважають, що матеріал, найімовірніше, походить із Західних Альп. Це означає, що камінь перевезли на значну відстань, перш ніж сокира потрапила до Тоскани. Еклогіт і жадеїт були важливими матеріалами для виготовлення неолітичних кам'яних сокир, які використовувалися по всій Європі протягом близько 3 000 років.
Деякі сокири використовувалися для обробки дерева та інших повсякденних завдань, тоді як інші стали цінними предметами, пов'язаними з багатством, владою та релігійними обрядами. Артефакт із Сорано, ймовірно, належить до другої категорії.
Його ретельно оброблена поверхня та повна відсутність слідів зносу свідчать про те, що сокира ніколи не призначалася для звичайної роботи. Такі високоякісні зелені кам'яні сокири також є відносно рідкісними в Тоскані.
Місце знахідки додає ще одну важливу деталь. Археологи зафіксували наявність полірованих кам'яних сокир у могилах та біля природних джерел води, зокрема біля джерел, водоспадів і боліт. Ці місця іноді пов'язували з ритуальними обрядами. Тому дослідники розглядають можливість того, що хтось навмисно залишив сокиру як жертву біля гарячого джерела. Однак для встановлення її точного призначення потрібні додаткові докази.
Сама печера є частиною травертинової формації площею приблизно 320 квадратних метрів. Вона розташована над Баньо-деї-Фраті — історичним термальним басейном, який використовується ще з часів Середньовіччя.
Перший сезон розкопок розпочався в липні 2024 року. Археологи виявили три сходинки, витесані в скелі біля входу до печери. Глибше всередині вони знайшли еліптичну кам'яну споруду розміром приблизно 2,60 на 2,20 метра. Вона була збудована з блоків травертину та туфу.
У заяві Міністерства культури Італії, опублікованій у січні 2026 року, повідомляється, що фрагменти вугілля, знайдені в безпосередньому контакті зі спорудою, за результатами радіовуглецевого аналізу були датовані 4495–4335 роками до н. е. Дослідники також виявили стародавній рівень термальної води, який раніше не був задокументований на цій ділянці.
Ці знахідки підтвердили, що люди відвідували джерело ще в неоліті. Вода, ймовірно, використовувалася для оздоровчих цілей або церемоній, хоча археологи ще не встановили, що саме там відбувалося.
Інші знахідки надають додаткову інформацію про діяльність людей у печері. Археологи виявили уламки кераміки, відходи обробки кременю та яшми, а також кістки тварин. Деякі керамічні посудини були виготовлені з грубої глиняної суміші та мали рельєфні орнаменти.
Відносно невелика кількість артефактів свідчить про те, що печера, ймовірно, не була постійним поселенням. Люди, ймовірно, відвідували її для виконання певних дій, тоді як їхні оселі розташовувалися десь поблизу. Увагу дослідників також привернули сліди раптових змін температури на деяких кам'яних поверхнях.
Залишки тварин дають додаткові підказки. Дослідниця К'яра А. Корбіно з Університету Базілікати вивчила кістки й виявила, що найпоширенішими серед знайдених тварин були великі рогаті. Також було ідентифіковано останки свиней та овець, а також невелику кількість диких тварин, зокрема оленів, козуль та лисиць.
Деякі тварини загинули у молодому віці, але це не обов'язково свідчить про ритуальні жертвоприношення. Кістки можуть бути пов'язані з приготуванням їжі, повсякденною діяльністю або церемоніями. Щоб розрізнити ці можливості, знадобиться додатковий аналіз.
Значна частина печери залишається недослідженою. Подальші розкопки можуть виявити ще більше кам’яних споруд, артефактів та решток тварин, що допоможе дослідникам зрозуміти, як часто люди неоліту відвідували джерело та чим там займалися.
Інші новини науки
- У гробниці кельтської принцеси у Франції археологи виявили нові артефакти. Серед знахідок виділяється корал, який символізував скам'янілу кров Медузи Горгони.
- У Саудівській Аравії археологи виявили древні кам'яні кола, створені невідомою цивілізацією. Ці пам'ятки розташовані у складних геометричних візерунках.