Розкрили навіть назву міста: вчені переклали древні написи мая (фото)

Поселення розташоване в мексиканському штаті Кампече, на північ від біосферного заповідника Калакмул. Мексикансько-словенська археологічна експедиція під керівництвом Івана Шпрайца виявила його у травні 2026 року, пише Arkeonews.

Дослідники назвали місто Мінанбе, що в перекладі з мови мая Юкатеку означає "немає дороги". Ця назва пов'язана зі складним шляхом через густий ліс, який доводилося долати, щоб дістатися до руїн.

Однак нещодавно розшифровані написи свідчать, що стародавні мешканці називали своє місто "Сакіл" — термін мая, пов'язаний із білим кольором. Цю ідентифікацію здійснив епіграфіст Октавіо Еспарса Ольгін із Національного автономного університету Мексики (UNAM).

Ця знахідка стала результатом тривалих досліджень Центральної низовини мая. Спочатку дослідники проаналізували дані аерофотозйомки LiDAR, що допомогло їм визначити місцезнаходження будівель та інших споруд, прихованих під густою рослинністю.

Дістатися до руїн було набагато складніше: команда та місцеві робітники розчистили близько п'яти кілометрів зарослої місцевості, після чого продовжили шлях на позашляховиках та пішки.

Археологічне місце розкопок займає площу приблизно 15 гектарів. Воно містить площі, палацові та релігійні споруди, тераси та гідротехнічні споруди. Найвища храмова піраміда підноситься на висоту понад 13 метрів і має архітектурні елементи, характерні для стилю Ріо-Бек. До того ж дослідники не виявили явних ознак сучасного розграбування, що робить збережені пам'ятки цього місця особливо цінними.

Під час початкового обстеження археологи задокументували 14 стел та вівтарів. На деяких із них викарбувані фігури та ієрогліфічні тексти, що дають уявлення про життя поселення в період Пізньої класики, приблизно 600–900 років н. е.

За даними Мексиканського національного інституту антропології та історії (INAH), Еспарса Ольгін ідентифікував ім'я "Суутц", що означає "кажан", на стелі № 7 та вівтарі № 6.

Стела № 7 колись була частиною більшого пам'ятника, який згодом розділили на три частини. На одному з збережених фрагментів зображено правителя у вишуканому головному уборі, з нагрудним прикрасою, в оздобленому одязі та сандалях. Ієрогліфи на лівій стороні пам'ятника фіксують його ім'я та титул, що містить знаки "сак" та "ахав", які означають "володар Сакіла".

Написи також пов'язують Суутц із титулом "кало'мте'". Упродовж значної частини Класичного періоду це звання використовували могутні правителі, які претендували на владу над великими територіями. Ближче до кінця періоду його почали застосовувати й менші політичні центри. Поява цього титулу в Сакілі свідчить про те, що Суутц мав високий статус, попри те, що правив відносно невеликим містом.

Додаткові свідчення про політичні зв'язки міста надійшли з Окомтуна, відкритого командою Шпрайца у 2023 році. Археологи дослідили Монумент 1 — різьблений камінь, який спочатку був частиною перемички дверного отвору, але згодом був використаний як сходинка в архітектурному комплексі.

На рельєфі зображено полоненого, що лежить обличчям донизу, зі зв'язаними зап'ястками та головою, поверненою вбік. Ієрогліфи поруч із фігурою вказують на його місце походження — Сакіл.

Порівняння цього напису з текстом на стелі № 7 дозволило встановити можливий зв'язок між цими двома поселеннями. Дослідники вважають, що Сакіл та Окомтун, стародавня назва якого — Маац, — могли бути залучені до військового конфлікту в період Пізньої класики.

Написи не розкривають, що саме спричинило протистояння та яка сторона перемогла. Однак поява полоненого, ідентифікованого як мешканця Сакіла, свідчить про напруженість у відносинах між сусідніми центрами мая.

Значна частина письмової історії Сакіла зникла з плином часу та внаслідок навмисного пошкодження його пам'яток. З майже 20 пам'яток, зареєстрованих на цій ділянці, п'ять досі зберігають сліди написів або висічених зображень.

Для їхнього вивчення дослідники використовували фотограмметрію, щоб створити детальні тривимірні моделі. Цей метод дав їм змогу досліджувати пошкоджені кам'яні поверхні за різних умов освітлення та ідентифікувати ієрогліфи, які було важко розпізнати під час польових досліджень.

Написи не тільки розкрили назву нещодавно виявленого міста, а й дозволили ідентифікувати правителя, розкрили його політичні амбіції та пов'язали його поселення з сусіднім центром.

Інші новини науки

• У 1982 році група студентів-археологів розпочала розкопки у кар'єрі на півдні Англії. Їхня знахідка призведе до відкриття одного з найважливіших археологічних пам’яток Великої Британії.
• У Єгипті археологи знайшли древній релігійний комплекс. Залишки споруди знайшли під містом Буто, яке нині відоме як Телль-ель-Фараїн, на північному заході Єгипту.