Найбільш нищівна поразка флоту Стародавнього Риму: у цьому звинуватили кількох курей

Римляни ніколи не розпочинали важливих військових дій, не порадившись попередньо з богами. Одним із головних способів такого "спілкування" було використання священних курей. Кожне військо та флот супроводжувала клітка з птахами, а також спеціальний жрець, до обов’язків якого входив догляд за ними, пише "Фокус".

Перед битвою жрець випускав курей і кидав їм корм. Якщо птахи жадібно їли — значить, боги дають добро. Якщо ж вони відмовлялися від їжі — це був знак, що боги не хочуть битви.

Адмірал Публій Клавдій Пульхр належав до одного з найвпливовіших римських родів. Саме він спланував раптову атаку на карфагенський флот біля узбережжя Сицилії під час Першої Пунічної війни.

Перед битвою, як і належало, жрець випустив курей із кліток, але птахи відмовилися їсти. Це не зупинило Клавдія: він схопив курей і викинув їх за борт. Адмірал заявив, що раз кури не хочуть їсти, нехай хоча б напиються.

Клавдій віддав наказ флоту атакувати, і результат битви виявився катастрофічним для римлян. Раптовий напад провалився, кораблі опинилися затиснутими біля берега, а карфагеняни розгромили римський флот. Рим втратив близько 93 кораблів із приблизно 120 тис. воїнів загинули або потрапили в полон.

У Римі цю подію сприйняли не як тактичну помилку, а як святотатство: адмірал образив богів і отримав по заслугах. Його віддали під суд, засудили до величезного штрафу, і незабаром після цього він помер.

Але історія на цьому не закінчується. Через роки його сестра, Клавдія, опинилася в натовпі на вулицях Риму. Роздратована тим, що люди штовхають її, вона вголос побажала, щоб її брат був живий — мовляв, він міг би знищити ще один флот і тим самим прорідити натовп. За ці слова її також притягли до суду й оштрафували.

Інші новини науки

• Доля 23-річної війни вирішилася за один ранок: як завершилася Перша Пунічна війна. 10 березня 241 року до н. е. біля західного узбережжя Сицилії відбулася остання морська битва Першої Пунічної війни між Римом і Карфагеном. Доля понад 20-річної війни вирішилася за один ранок.
• Лляна туніка та набедрена пов’язка: у чому воювала армія Стародавнього Єгипту. В епоху Нового царства, приблизно 1550–1070 рр. до н. е., армія Стародавнього Єгипту використовувала списи, щити, луки та вигнуті мечі, відомі як хопеші.