Живий суперкомп'ютер: у Сінгапурі розробляють дата-центр з людських нейронів (відео)
Сінгапур розробляє новий тип обчислювального комплексу, який поєднує живі клітини людського мозку зі звичайними комп'ютерними мікросхемами. Дослідники сподіваються, що ця технологія допоможе вдосконалити медичні дослідження та забезпечить більш енергоефективний спосіб обробки інформації.
У проєкті беруть участь Національний університет Сінгапуру (NUS Medicine), розробник центрів обробки даних DayOne та австралійський стартап Cortical Labs. У серпні 2026 року Інститут наук про життя NUS отримав 20 біологічних обчислювальних одиниць CL1, кожна з яких містить сотні тисяч живих нейронів людського походження, пише IFLScience.
"Вирощуючи живі людські нейрони зі стовбурових клітин та поєднуючи їх із суворими інженерними стандартами, ми не лише створюємо більш ефективну альтернативу кремнію; ми створюємо платформу, яка допоможе нам зрозуміти процеси навчання та адаптації на їхньому біологічному рівні", — зазначив професор Рікі Патані з NUS Medicine.
Кожен блок CL1 має систему життєзабезпечення, призначену для підтримки життєдіяльності нейронів до шести місяців. Дослідники планують вивчити можливі сфери застосування у розробці лікарських препаратів, дослідженні неврологічних захворювань, робототехніці, кібербезпеці та виявленні шахрайства. Однак ця технологія залишається експериментальною, а її енергоефективність ще не підтверджена чіткими порівняльними даними.
Раніше компанія Cortical Labs продемонструвала, що мережі живих нейронів можуть грати в гру "Pong". У дослідженні 2021 року дослідники описали систему, що містила 800 000 клітин мозку, отриманих від людей та мишей. Команда припустила, що клітини адаптувалися до зворотного зв'язку від гри, хоча точний механізм залишається нез'ясованим.
Компанія також продемонструвала, як нейрони керують ігровим процесом у грі DOOM. Звичайні комп'ютерні мікросхеми, як і раніше, обробляли графіку та ігрову логіку, тоді як нейрони обробляли вхідні дані та генерували команди.
Попри ці експерименти, біологічні комп'ютери все ще значно відстають від звичайних машин у загальних обчисленнях. Їхня потенційна перевага полягає в тому, як біологічні нейронні системи навчаються та адаптуються, споживаючи енергію.
Ця технологія також порушує етичні питання щодо того, чи можуть дедалі складніші мережі живих нейронів коли-небудь розвинути свідомість або відчувати страждання. Наразі немає достовірних доказів того, що клітини, використані в сінгапурському прототипі, є свідомими, але майбутні досягнення можуть зробити ці питання ще гострішими.
Інші новини науки
- Вчені наблизилися до відродження птаха додо, який зник через людську діяльність наприкінці XVII століття. Цим займається біотехнологічна компанія Colossal.
- Скам'янілість невідомого виду динозаврів виявили у музейній колеції. Вона ховалася там понад сотню років.