МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Скам'янілість невідомого виду динозаврів знайшли у музеї: він був завбільшки з тигра (фото)

Скам'янілість зберігалася у музеї
Дослідники неочікуванно знайшли новий вид динозаврів у музеї | Фото: Sergey Krasovskiy and Pedro Salas

Майже століття скам'янілість невідомого динозавра зберігалася в лондонському музеї, перш ніж дослідники визначили її як новий вид. Це перший представник групи мегарапторанів, який колись мешкав на території Європи.

Мегарапторани були двоногими тероподами з відносно довгими, вузькими черепами та великими, м'язистими передніми кінцівками, що відрізняло їхню будову від добре знайомого тиранозавра, пише IFLScience.

Динозавр, названий Invictibellatrix amberina, був меншим за деяких пізніших представників своєї групи, приблизно розміром з великого тигра. Головний автор дослідження, доктор Кассіус Моррісон із Лондонського музею природної історії, вважає, що цей вид полював на дрібних хребетних, зокрема на ссавців, ящірок, крокодилів та інших динозаврів.

Динозавр мешкав у місцевості з кліматом, схожим на сучасний середземноморський. Сезонні заплави часто страждали від лісових пожеж, тоді як у тому ж середовищі мешкали великі зауроподи, титанозаври та броньовані динозаври.

Ця знахідка змінює уявлення про поширення мегарапторанів. Раніше вважалося, що ці хижаки мешкали переважно на території Гондвани — стародавнього материка, який згодом розпався на Південну Америку, Африку, Австралію та Антарктиду. Скам'янілості свідчать, що ця група була особливо різноманітною на території сучасної Патагонії, а її представники належали до найбільших хижих динозаврів Австралії.

Скам'янілість належала мегарапторану
Майже століття скам'янілість невідомого динозавра зберігалася в лондонському музеї
Фото: The Trustees of the Natural History Museum

Знахідки в Азії вже поставили під сумнів цю точку зору. Фукуїраптор, виявлений у Японії, вважається одним із найдавніших мегарапторанів і, можливо, є родичем австралійських видів. Це давало підстави припускати, що походження цієї групи не обмежувалося Гондваною. Європейська знахідка додала доказів того, що ареал мегарапторанів у Євразії був набагато ширшим, ніж вважалося.

Наразі дослідники припускають, що ця група, ймовірно, вперше еволюціонувала в Азії під час раннього крейдового періоду, а потім поширилася через Європу до Гондвани. "Цей новий вид є першим доказом того, що мегараптори також були присутні в Європі і що вони дісталися до Гондвани саме цим шляхом, а не перебираючись з острова на острів далі на південь", — зазначив Чарлі Шерер, аспірант Університетського коледжу Лондона.

До пізнього крейдового періоду мегараптори, судячи з усього, зникли з Лавразії — північного материка. Однак у Південній Америці деякі з них досягали гігантських розмірів. Аргентинський вид Maip macrothorax мав кігті довжиною до 35 сантиметрів і, як вважається, важив приблизно стільки ж, скільки дорослий слон.

Скам'янілість, яка стала основою для опису Invictibellatrix amberina, знайшов у 1920-х роках палеонтолог-аматор Реджинальд Волтер Тулі. Частина черепної коробки зберігалася у колекції Музею природної історії близько 100 років.

Попри неповну збереженість, вона мала характерні риси, зокрема форму гребеня та будову заглиблень у задній частині черепа. Це допомогло дослідникам ідентифікувати її як мегарапторана та виділити як новий вид.

Скам'янілість походить з острова Вайт
Доктор Кассіус Моррісон та аспірант Чарлі Шерер
Фото: The Trustees of the Natural History Museum

Назва поєднує латинські слова invictus, що означає "непереможний", та bellatrix, що означає "жінка-воїн". Моррісон пояснив, що це натякає на пізнішу роль мегарапторанів як верхівки харчового ланцюга в Південній Америці, Австралії та Антарктиді, тоді як тиранозаври домінували в Північній Америці та Азії.

Друга частина назви, "amberina", пов’язана з бурштином, знайденим у тій самій геологічній формації. Жіноча форма цієї назви відносить динозавра до невеликої групи видів, яким надано жіночі імена.

Острів Вайт залишається одним із найбагатших районів Європи за кількістю скам'янілостей динозаврів. Це відкриття свідчить про те, що нові види можна виявити не лише під час нових розкопок, а й у музейних колекціях, де скам'янілості можуть залишатися неідентифікованими упродовж десятиліть.

Інші новини науки