Спадщина динозаврів чи невичерпні запаси Землі: звідки насправді береться нафта

Одна з суперечливих теорій, що поширюються в інтернеті, припускає, ніби нафта, на якій працюють автомобілі, зовсім не є викопним паливом. Прихильники так званої "гіпотези абіогенного походження нафти" стверджують, що вона є продуктом геологічних процесів, які відбуваються глибоко в надрах Землі, пише IFLScience.

Ще одна теорія, що виникла внаслідок рекламної кампанії, розпочатої майже століття тому, полягає в тому, що нафта утворилася з решток динозаврів. Проте є люди — у тому числі навіть деякі вчені — які стверджують, що нафта взагалі не є викопним паливом. Проте наукова спільнота одностайна в тому, що сира нафта утворилася з водоростей, які осіли на дно океану й зазнали стиснення в безкисневому середовищі.

Головний аргумент тих, хто стверджує, що нафта не є викопним паливом, полягає в тому, що Землі лише кілька тисяч років, а за такий короткий термін стародавні водорості просто не встигли б перетворитися на нафту. Однак є й інші прихильники абіогенної теорії, які визнають реальний вік Землі, але при цьому поширюють ідеї, які іноді можна зустріти в соціальних мережах.

Загалом вчені виділяють три гіпотези щодо абіогенного походження нафти:

• перша — має наукове обґрунтування і передбачає, що частина земної нафти утворюється в результаті небіологічних процесів, але існує в невеликих обсягах;
• друга — підкріплена слабшими доказами і передбачає, що абіогенна нафта зустрічається повсюдно і становить значну частину запасів Землі;
• третя — найменш правдоподібна і передбачає, що нафта утворюється постійно, а отже, є невичерпним ресурсом.

Отже, прихильники другої та третьої версій стверджують, що запаси нафти на планеті насправді значно перевищують обсяги, передбачені геологічними дослідженнями. Якщо це так, то найближчим часом нафта точно не закінчиться. Більше того, згідно з третьою теорією, нафта фактично ніколи не закінчиться.

З огляду на це прихильники третьої теорії вважають, що людству не потрібно шукати альтернативні джерела енергії, а можна просто продовжувати буріння. Вчені стурбовані тим, що такі дії стали б катастрофою для клімату та здоров’я людей.

Ще одна проблема полягає в тому, що прихильники третьої теорії часто також заперечують зміну клімату. Якщо підірвати довіру до наукових фактів, що обґрунтовують необхідність відмови від викопного палива, багато хто вважатиме за краще залишити все як є. Але, якщо це станеться, люди знищать себе і планету.

Існують також більш локальні аспекти: ідея абіогенного походження нафти інколи набуває популярності в країнах, де немає власних запасів нафти. Це означає, що попередні пошуки просто зосереджувалися не там. Однак реальність така, що якщо в якомусь регіоні не проводилося буріння на нафту, причина проста: у відповідну геологічну епоху там не було океану, а отже, не було й водоростей, які могли б перетворитися на нафту.

Зазначимо, що сира нафта переважно складається з відносно невеликих молекул, таких як октан, але в ній також міститься безліч набагато складніших сполук. Часто вони нагадують молекули, що відіграють ключову роль у життєдіяльності організмів — наприклад, хлорофіл.

Чим складніша молекула, тим важче їй утворитися абіогенним шляхом, а різноманіття сполук, виявлених вченими, вражає. Крім того, співвідношення ізотопів вуглецю в нафтових родовищах збігається з тим, що характерно для живих організмів, і відрізняється від фонових значень.

Прихильники теорії абіогенного походження, як правило, стверджують, що основна маса нафти утворилася на великих глибинах, а потім піднімається до поверхні, змішуючись із молекулами, залишеними живими організмами. Однак вчені вважають, що це виглядає досить підозріло, оскільки всюди, де нафта підходила досить близько до поверхні, завжди було багато організмів.

Інші новини науки

• Кінець світу почався — чи зможете ви його пережити: які навички знадобляться, коли світ занепаде
• Такого ще ніколи не робили: шотландський віскі відправлять у космос на 5 років