Львів, якого вже немає: що приховують світлини 1860–1870-х років (фото)

Старі світлини показують Львів 1860–1870-х років, який сильно відрізнявся від сучасного: змінювалися будинки, вивіски, пам'ятники та навіть вигляд знайомих храмів і площ, пише ZAXID.NET.

На одній зі світлин перед фасадом церкви Святого Андрія на колоні ще стоїть святий Ян з Дуклі. Радянська влада демонтувала її 1946 року, а 1950-го на його місці встановили барокову вазу. Святого зберегли, помістивши на дах криниці у дворі бернардинського монастиря.

Крайня кам'яниця ліворуч, нинішня площа Галицька, 7, це так звана Бойківська кам'яниця. Бойки зі Синевидська, нині Верхнього і Нижнього Синьовидного, використовували її як торгівельну базу: у підвалах зберігали ярину та ягоди для продажу на Галицькому ринку й по місту. Тут також жили молоді бойки, які приїздили до Львова на навчання.

Ця кам'яниця пов'язана з Іваном Франком. 1876 року письменник жив тут у помешканні Михайла Павлика разом із Ярославом Рошкевичем, братом Ольги Рошкевич — першого юнацького кохання Франка. Франко описав будівлю в автобіографічному оповіданні "Хома з серцем і Хома без серця". Це місце пов'язують зі створенням драми "Три князі на один престол".

На фото також видно вивіски "Аптечні матеріали М. Кнапсса", "Колоніальні товари" та "Галантерея Яна Атласа". 1902 року на місці Бойківської кам'яниці за проєктом Карела Боубліка звели будинок в історичному стилі з елементами маньєризму і бароко. У міжвоєнний період тут працювала кав'ярня "Центральна", де збиралися поети "Молодої музи", а також магазин спортивних товарів і мотоциклів. За СРСР і на початку Незалежності тут були телеграф і телефонний пункт.

На місці крайньої кам’яниці праворуч, теперішня площа Соборна, 17, у 1875 році звели іншу будівлю за проєктом Міхала Фехта. Вона збереглася до наших днів. За часів Польщі у ній були ювелірний магазин, книгарня, магазин кухонного посуду та пошиття білизни. Нині приміщення поділене між рестораном "BER NAR DYN", магазином "Злата" та аптекою "Подорожник".

У центрі іншого фото стоїть будинок, який зберігся майже без змін. Його звели 1872 року для Галицького акціонерного іпотечного банку за проєктом Філіпа Покутинського у неоренесансному стилі. Тоді це була одна з перших будівель такого стилю у Львові, яку вважали однією з найгарніших і найпрестижніших.

На місці крайнього будинку ліворуч нині стоїть будівля "Укрсоцбанку", другий ліворуч має адресу площа Галицька, 2 і надбудований четвертим поверхом, а крайній праворуч — площа Міцкевича, 4.

Найцікавішим є другий будинок праворуч — старий готель "Жорж". Перша будівля тут з'явилася 1793 року, кілька разів перебудовувалася, а 1899-го її вирішили розібрати. 1901 року на цьому місці спорудили нову споруду готелю у неоренесансному стилі.

Стара будівля була менш презентабельною, але пов'язана з відомими постатями. 1847 року тут зупинявся Ференц Ліст, а Оноре де Бальзак ночував під час подорожі до Верхівні, де жила Евеліна Ганська. Із готелем також пов'язані події життя Франка: 1876 року тут поставили його "Три князі на один престол", 1893-го — "Украдене щастя", а 1898 року відзначили 25-річчя його літературної діяльності.

У центрі світлини видно статую Діви Марії. Вона стояла майже на тому ж місці, де 1904 року встановили пам'ятник Адамові Міцкевичу. Статую 1862 року замовила в Мюнхені графиня Северина Бадені, а виконав Непомук Гауттманн. Через 42 роки її перенесли: нині там копія, а оригінал — у церкві Святого Андрія. Звідси походила львівська приказка: "Посунься Матір Божа, бо Міцкевич іде".

Ще одне фото показує вулицю Богдана Хмельницького на перетині з Гайдамацькою. Крайній двоповерховий будинок ліворуч — Богдана Хмельницького, 75 / Гайдамацька, 1 — зберігся до наших днів майже без змін. Це споруда першої половини XIX століття з пізнішими неоренесансними елементами.

На місці крайнього одноповерхового будинку праворуч, Богдана Хмельницького, 48, нині стоїть триповерхова кам'яниця 1880–1890-х років. Будинок перед вежею П'ятницької церкви на розі з Гайдамацькою знесли у 1870-х роках, а на його місці за проєктом Юліуша Гохберґера звели церковну плебанію в аркадовому стилі з брунатної та охристої цегли. Сучасна плебанія перебуває у вкрай занедбаному стані.

П'ятницьку церкву на старому фото майже не впізнати. Її вежу з шатровим завершенням ґрунтовно перебудували 1908 року за проєктом Міхала Лужецького. Такою вона збереглася донині.

Усі ці світлини показують, наскільки змінився Львів за півтора століття: будинки зникали, перебудовувалися, а пам'ятки змінювали місце.

Інші новини науки

• Поблизу Галича археологи виявили старовинні артефакти, які вказують на існування середньовічної митниці. Знахідки були зроблені під час розкопок поблизу села Крилос.
• Українські історик розповів про те, як печера на горі Афон пов'язана із Чернігівщиною. Це місце має особливе значення: на початку XVIII століття печеру пов'язували з Антонієм Печерським та засновником Києво-Печерського монастиря.