МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

У зимовому морському льоді Антарктиди утворилася гігантська діра: раніше такого не траплялося (фото)

лід Антарктиди
У льоду Антарктиди помітили гігантську прогалину | Фото: Shutterstock

Дослідники вперше в історії зафіксували в антарктичному льодовому покриві величезну прогалину — раніше в цей період такого не спостерігалося.

Щозими площа Антарктиди збільшується приблизно вдвічі, коли морський лід охоплює океанські води. Зазвичай затока Брейд у Східній Антарктиді з липня по серпень повністю вкрита крижаним панциром. Однак у серпні 2024 року вчені помітили щось незвичайне, пише Science Alert.

У 2024 році супутникові знімки зафіксували у крижаному покриві величезну прогалину, також відому як "полинья" — ділянку відкритої води, оточену льодом. Важливо зазначити, що раніше вчені ніколи не спостерігали нічого подібного в цю пору року.

За даними групи дослідників з Індії під керівництвом геофізика Джибанджоті Свейна, на піку свого розвитку площа крижаної ями сягала 89 121 квадратного кілометра — для порівняння, це лише трохи менше, ніж вся територія Португалії. Вчені не знають напевно, але вважають, що утворення крижаної лагуни спричинене низкою екстремальних погодних умов, зокрема серією потужних атмосферних теплих потоків та морських теплових хвиль.

Спостереження свідчать, що серія інтенсивних атмосферних потоків перенесла значні обсяги вологи з низьких широт до антарктичного регіону. Цей процес супроводжувався стійким рухом повітряних мас на південь, які відтісняли морський лід до полюса.

Антарктида, лід, пролом
(a) Полинья, зафіксована супутником NASA Worldview; (b) батиметрія затоки Брейд; (c) дані про добову концентрацію морського льоду, що ілюструють розвиток полиньї у відкритому океані. Пурпуровий контур позначає порогове значення концентрації морського льоду 30 %, а пунктирний чорний прямокутник виділяє ту саму ділянку полин"ї (16–31° східної довготи, 65–68° півд. ш.), яка показана на панелях (b) і (c)
Фото: Geophysical Research Letters

За словами Свейна, у період з липня по серпень 2024 року було зафіксовано шість атмосферних потоків, що переносили тепле вологе повітря. Вчені зазначають, що ці потоки стали одними з найпотужніших за всю історію спостережень випадків перенесення вологи в середині зими. У сукупності все це призвело до посилення низхідного довгохвильового випромінювання, потепління атмосфери, випадання теплого снігу та позитивного теплового потоку в океан. Усі ці фактори разом узяті перешкоджали наростанню морського льоду.

Одночасно з цим сильні вітри спричиняли ефект екманівського підйому, піднімаючи тепліші підповерхневі води до поверхні та сприяючи прогріванню верхнього шару океану, а стійкі морські хвилі тепла додатково перешкоджали замерзанню морського льоду. Зазначимо, що екмановський підйом — явище, яке виникає, коли великі обсяги поверхневих вод зміщуються під впливом тертя вітру, що дме над океаном.

Більше того, Свейн та його колеги вважають, що в майбутньому подібні антарктичні прориви, ймовірно, будуть виникати частіше, оскільки зміна клімату посилює атмосферні потоки, спричиняє частіші та триваліші хвилі тепла, як в атмосфері, так і в океані, та призводить до прогрівання верхніх шарів Південного океану.

Інші новини науки