Стріли Диявола збудували 4000 років тому: у чому секрет гігантської пам'ятки (фото)

Нове дослідження дозволило встановити, звідки походили ці камені. Дослідники з Університету Кертіна та Йоркського університету з’ясували, що три збережені мегаліти були видобуті в Брімхем-Рокс, що розташовані приблизно за 18 кілометрів на захід від Бороубріджа, пише Arkeonews.

"Стріли Диявола" складаються з трьох великих стоячих каменів, вишикуваних у лінію довжиною близько 174 метрів. Найвищий з них сягає майже семи метрів, і цей пам'ятник вважається найвищим збереженим донині доісторичним кам'яним рядом у Великій Британії. Його спорудження зазвичай датують пізнім неолітом або ранньою бронзовою добою, хоча точна дата залишається невизначеною.

Упродовж багатьох років джерелом каменів вважалися скелі Пламптон-Рокс, розташовані приблизно за 13 кілометрів від пам'ятки. Інша гіпотеза припускала, що льодовики могли перенести великі блоки в район Бороубріджа, а доісторичні люди лише вибирали камені, які вже були там.

У новому дослідженні ці гіпотези перевірялися шляхом вивчення крихітних мінеральних зерен усередині каменів. Дослідники проаналізували вікові ознаки циркону та апатиту й порівняли їх із зразками з можливих джерел походження. Мінеральні профілі трьох каменів "Стріл Диявола" показали найбільшу збіжність із Брімхем-Рокс, тоді як збіг із Пламптон-Рокс виявився значно менш ймовірним.

Дослідники також перевірили, чи міг лід перенести ці блоки. Реконструкції руху льодовика в пізньому девенському періоді вказують на те, що лід загалом рухався з північного заходу на південний схід через долину Йорка, що не забезпечує прямого маршруту від Брімхем-Рокс до Бороубріджа.

Геологічна схожість усіх трьох збережених каменів також свідчить про цілеспрямований відбір з одного джерела, а не про випадковий набір льодовикових порід. Отже, докази свідчать на користь транспортування людьми.

Це створює вражаючу картину доісторичного будівництва. Громади мали добути блоки вагою понад 25 тонн, перемістити їх через важкопрохідну місцевість і вертикально встановити на місці пам'ятки.

Брімхем-Рокс, можливо, міг запропонувати не лише відповідний пісковик. У цій місцевості є природні тріщини, які могли полегшити відокремлення великих блоків. Водночас сам ландшафт насичений незвичайними скельними утвореннями. Дослідники припускають, що це могло надати Брімхему культурного чи символічного значення, тобто вибір каменю міг бути пов'язаний із місцем, звідки він походив.

Існують археологічні свідчення того, що ця територія мала важливе значення в доісторичні часи. На пісковику поблизу Брімхем-Рокс виявлено близько 21 знаків у вигляді чашок і кілець, що датуються періодом від пізнього неоліту до бронзової доби. Слабко виражені позначки поблизу "Стріл Диявола" також порівнювали з чашковими знаками, хоча прямий зв’язок між цими двома місцями залишається невизначеним.

Це дослідження також може допомогти з'ясувати, що сталося з каменями, які колись стояли біля пам’ятника, але згодом зникли. Історичні записи свідчать, що "Стріли Диявола" спочатку складалися з більшої кількості каменів.

Мінеральні дані з пам’ятника "Баттл-Крос" та "Пег-Брідж" вказують на те саме геологічне походження, що й збережені мегаліти, що дає підстави припустити: уламки зниклих каменів були повторно використані в пізніших спорудах.

"Стріли Диявола" не були просто набором великих каменів, залишених природою на місці; вони були результатом масштабного будівельного проєкту, який тисячі років тому з'єднав дві частини Йоркширу.

Інші новини науки

• На Полтавщині виявили срібну монету віком 600 років. Срібний денар знайшли під час роботи Глинської археологічної експедиції Історико-культурного заповідника "Більськ".
• Археологи виявили рідкісне поховання, яке змінило уявлення про історію скіфів. Під час розкопок кургану на Хмельниччині дослідники знайшли унікальний артефакт, який виділяється серед усіх інших.