Падіння Святого міста: як римляни знищили Другий храм (фото)

Для Єрусалима ця поразка обернулася катастрофою: місто було пограбоване й значною мірою зруйноване, а Другий храм, головний релігійний центр юдейського світу, перетворився на руїни. Фокус зібрав факти про цю подію та її передумови.

Повстання проти Риму: чому почалася Перша юдейська війна

Причини повстання накопичувалися роками. Юдея перебувала під римським контролем, а місцеве населення дедалі гостріше реагувало на великі податки, дії римської адміністрації та релігійні суперечності. У 66 році ситуація вибухнула відкритим повстанням.

Римський намісник Гессій Флор намагався отримати гроші з храмової скарбниці, що стало одним із безпосередніх приводів до масштабного виступу. Після поразки римського війська намісника Сирії Цестія Галла повстання швидко поширилося, а Єрусалим опинився в руках противників Риму.

Рим відповів масштабною військовою кампанією. Імператор Нерон доручив придушити повстання досвідченому полководцю Веспасіану, який поступово відвоював значну частину Юдеї. Після політичної кризи в Римі та приходу Веспасіана до влади завершення кампанії доручили його синові Титу. Навесні 70 року Тит підійшов до Єрусалима з великою армією, і місто перетворилося на головну ціль римської військової операції.

Облога Єрусалима: вороги зовнішні та внутрішні

Особливо трагічною ситуацію робили внутрішні конфлікти в самому Єрусалимі. Усередині міста діяли кілька угруповань повстанців, які не завжди воювали лише проти римлян, а й вступали в боротьбу одне з одним. Йосип Флавій, головне античне джерело про події, описує протистояння між групами, очолюваними Симоном бар Гіорою та Іоанном із Гішкали.

Облога Єрусалима тривала місяцями й стала випробуванням не лише для захисників, а й для величезної кількості цивільних, які опинилися за міськими стінами. Римляни поступово долали оборонні лінії міста, використовуючи облогові машини, насипи та інженерні споруди. Йосип Флавій детально описує роботу римських військових інженерів і застосування таранів проти укріплень.

Одним із найстрашніших наслідків облоги став голод. Через величезну кількість людей, що перебували в місті, запаси харчів швидко скорочувалися. Флавій залишив надзвичайно драматичний опис голоду, смертей і насильства всередині обложеного Єрусалима. При цьому наведені ним величезні цифри загиблих і полонених сучасні історики не сприймають беззастережно, тому точну кількість жертв встановити неможливо. Археологічні дослідження, однак, підтверджують масштаб руйнувань, які пережило місто.

Знищення Другого храму в Єрусалимі

Переломним моментом стала боротьба за Храмову гору. Після прориву міських укріплень римляни зосередили сили навколо головного релігійного комплексу Єрусалима. Другий храм, споруджений після Вавилонського полону та масштабно перебудований за Ірода Великого, був центром юдейського релігійного життя, а його знищення стало подією, наслідки якої відчувалися упродовж наступних століть.

У серпні 70 року храм охопила пожежа. Саме обставини його загибелі залишаються одним із найбільш дискусійних моментів облоги. Флавій стверджував, що Тит хотів зберегти храм, а пожежа почалася через дії римських солдатів під час бою. Інші античні свідчення та частина сучасних дослідників вважають, що римське командування могло санкціонувати знищення святині.

Вогонь знищив одну з найважливіших споруд стародавнього Єрусалима. Римляни захопили храмові скарби, серед яких була знаменита семисвічна менора. Пізніше ці трофеї були перевезені до Рима, а перемога над Юдеєю стала частиною офіційної імперської пропаганди. На Арці Тита в Римі досі можна побачити рельєф із римськими воїнами, які несуть храмові скарби, зокрема менору.

Падіння Єрусалима та пограбування міста

Після падіння Другого храму боротьба за Єрусалим ще не закінчилася. Римлянам довелося придушувати опір у Верхньому місті, де розташовувалися багаті будинки та палаци. На початку вересня римські війська завершили завоювання міста, після чого почалося його масштабне руйнування. Археологічні розкопки в Єрусалимі виявили будівлі, зруйновані та спалені саме в цей період, що дозволяє зіставити письмові свідчення Йосипа Флавія з матеріальними доказами катастрофи.

Тит наказав зруйнувати місто та храм, залишивши лише окремі споруди, які могли демонструвати майбутнім поколінням масштаб перемоги Риму. Серед них були три вежі палацу Ірода — Фасаїл, Гіппікус і Маріамна — та частина західної міської стіни. Римляни залишили в Єрусалимі X легіон, який мав контролювати територію після завершення облоги.

Стіна плачу: що залишилося від Другого храму

Після знищення Другого храму в Єрусалимі вціліла частина Західної стіни Храмової гори. Її спорудження пов'язують із масштабною перебудовою Храмової гори за царя Ірода Великого. Сама стіна була частиною конструкції, яка підтримувала розширену храмову платформу, тому після римського руйнування 70 року вона залишилася одним із небагатьох великих фрагментів комплексу часів Другого храму.

Згодом Західна стіна стала місцем молитви та пам'яті про зруйнований храм. Сьогодні її найчастіше називають Стіною плачу, і вона є одним із найвідоміших історичних та релігійних місць Єрусалима. Для мільйонів людей ця споруда стала символом збереження пам'яті про Другий храм, знищений римською армією під час облоги міста у 70 році.

Наслідки падіння Єрусалима

Падіння Єрусалима 70 року не означало миттєвого завершення Першої юдейської війни. Окремі осередки опору продовжували існувати ще кілька років, а остаточним епізодом війни традиційно вважають падіння фортеці Масада у 73 або 74 році.

Проте знищення Єрусалима та Другого храму стало головним переломним моментом конфлікту. Для Риму це була масштабна військова перемога, яку імператорська влада використала для зміцнення авторитету династії Флавіїв.

Для єврейської історії наслідки були значно глибшими. Пам'ять про цю подію збереглася в єврейській традиції, а сам зруйнований храм залишився одним із центральних символів історичної пам'яті.

Інші новини науки

• Археологи, які працюють на півночі Синаю, виявили напис, який може допомогти визначити місцезнаходження стародавнього міста Месн. Знахідка була зроблена під час розкопок уздовж стародавнього "Шляху Гора".
• У стародавньому місті Кібіра вчені виявили рідкісну римську статую імператора Адріана. Її зібрали з фрагментів, знайдених поблизу монументальних міських воріт.