МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Нарвали з датчиками вперше пробралися під льодовики Гренландії: натрапили на щось тривожне

нарвали в океані
Нарвали — невловимі істоти, але вони можуть багато чого розповісти нам про свій морозний світ | Фото: NOAA

У недавньому дослідженні вчені оснастили нарвалів датчиками. Це дозволило виявити щось тривожне під гренландськими льодовиками.

Іноді у своїй роботі вчені звертаються до допомоги тварин, і це дає змогу досліджувати місця, до яких їм інакше не вдалося б дістатися. Так сталося й цього разу: вчені оснастили нарвалів датчиками та відправили під льодовики Гренландії — їм вдалося виявити щось тривожне, пише Science Alert.

Нарвали — невловимі зубаті кити, відомі своїми химерними бивнями, схожими на ріг єдинорога. Більшу частину часу ці тварини проводять, плаваючи навколо або під одними з найвіддаленіших і найважкодоступніших крижаних утворень в Арктиці, зокрема в затоці Скорсбі — найбільшій у світі системі фіордів.

У новому дослідженні вчені з Гренландського інституту природних ресурсів та Копенгагенського університету прагнули дізнатися більше про те, як змінюються води в цьому регіоні, але не мають достатніх можливостей для дослідження цих крижаних вод. Однак саме тут океанічна течія з Атлантики, нагріта накопиченим теплом, насувається на льодовий щит Гренландії — другий за величиною льодовий масив у світі.

Відео дня

Щоб вирішити проблему важкодоступності, вчені звернулися до нарвалів, оснащених датчиками. До речі, це лише третій випадок, коли вчені успішно застосували такий підхід для вивчення потепління океану.

За словами співавтора дослідження, морського біолога Мадса Петера Хайде-Йоргенсена, нарвали були виявлені в тих частинах фіордів, які раніше були малодослідженими. Аналіз виявив щось дуже тривожне: за 300 км від узбережжя команда виявила сліди атлантичної води.

карта Гренландії
На верхніх зображеннях показано область дослідження. Кожна червона крапка на нижньому лівому зображенні позначає місце, де нарвали проводили вимірювання у період з 2017 по 2022 рік. На зображенні праворуч кожна синя точка позначає вимірювання, проведені з борту судна у період з 1891 по 2022 рік
Фото: Science Advances

У ході дослідження вчені оснастили шість нарвалів супутниковими датчиками у період з серпня 2017 року по липень 2020 року для збору даних про глибину занурення, температуру води та електропровідність води. Датчики, запрограмовані на запис даних під час двох найглибших занурень нарвала щодня, зібрали від 85 до 332 днів даних для кожної тварини-помічника.

Результати показали, що холодна полярна вода, яка стікає з танучого морського льоду та льодового щита Гренландії, плаває на глибині понад 150 метрів через низький вміст солі. Але глибоко під водою знаходиться приплив теплішої та набагато більш солоної води, яка надходить із Північної Атлантики.

Вважається, що ця тепла вода, ймовірно, прискорює відступ льодовиків, але недоступність цієї складної системи, яка тісно пов’язана з майбутнім нашої планети, є перешкодою для кліматичного моделювання. Тепер нові дані можуть допомогти вченим краще зрозуміти цю систему.

Інші новини науки