Істоту з прозорою головою вперше зняли на відео в Сутінковій зоні: вона виживає на глибині 710 м (відео)
Дослідники вперше сфотографували рибу з прозорою головою в одному з найнепривітніших середовищ на Землі — сутінковій зоні океану, куди не проникає сонячне світло.
Океан покриває більшу частину поверхні планети і є домівкою для неймовірної кількості видів. Цікаво, що деяким із них вдається виживати в найнепривітнішому середовищі — сутінковій зоні, де життя відчуває нестачу сонячного світла, кисню та їжі. Це середовище також відоме тим, що тут процвітає неймовірно дивне життя — живі організми розвинули всілякі химерні будови тіла, щоб пристосуватися до цього дивного середовища, пише IFLScience.
Для деяких істот це означає наявність прозорої голови. Мова йде про Winteria telescopa, також відому як бінокулярна риба або риба-привид із желеподібним обличчям. Представники цього виду також відрізняються незвичайними бочкоподібними очима, які можна розгледіти завдяки прозорій голові — нещодавно вченим вперше в історії вдалося сфотографувати рибу з прозорою головою в її природному середовищі існування.
За словами вчених, знімки дали їм змогу розглянути будову очей риб: вони розташовані паралельно одне до одного, вирівняні вздовж тіла риби, і в них явно щось спрямовано на щось. Вчені припускають, що така нестандартна будова очей дозволяє їм бачити навіть найменші проблиски сонячного світла або біолюмінесценції в навколишньому середовищі. По суті, це чудовий спосіб добувати їжу, коли живеш у майже вічній темряві. З очима, більшими за їхній маленький рот, ці риби-бочкоочки шукають лише скромну здобич, таку як ракоподібні та сифонофори.
За даними дослідників з Інституту океанології Шмідта, кадри були зняті в Сутінковій зоні на глибині близько 710 метрів. Зйомку проводили за допомогою дистанційно керованого підводного апарата SuBastian. Однак вченим відомо, що риби-привиди насправді здатні занурюватися значно глибше — їхній ареал знаходиться в межах від 400 до 2500 метрів.
Дослідники зазначають, що це нове відео є надзвичайно важливим для науки, оскільки воно є проривом у розумінні цього незвичайного виду — раніше вчені могли покладатися лише на екземпляри, виловлені в рибальські сітки. Ці знахідки, хоча іноді й стають іхтіологічним відкриттям століття, зазвичай пошкоджуються на шляху до поверхні.