Лякаючі паралелі: між сучасним світом і найбільшим масовим вимиранням є щось спільне

Історія нашої планети налічує понад 4,5 мільярда років. Протягом перших 280 мільйонів років існування тваринного світу на планеті повільно розвиваючіся істоти домінували в донних екосистемах. Однак потім усе різко змінилося, пише Science Alert.

Відомо, що в той час Земля нагрілася через величезну кількість парникових газів, викинутих в атмосферу внаслідок масштабних вулканічних вивержень, що спричинило найбільше масове вимирання в історії планети.

Ця подія відома як Велике вимирання і на сьогодні вважається найбільшим масовим вимиранням в історії планети. На жаль, вчені зі Стенфордського університету щойно виявили: нинішні кліматичні зміни, коли моря, що швидко нагріваються, зазнають кисневого голодування, багато в чому схожі на умови часів Великого вимирання.

Відомо, що до Великого вимирання на морському дні мешкало безліч різноманітних істот: деякі з них існують і донині, тоді як інші відомі нам лише за викопними рештками. У новому дослідженні вчений-геолог Хосе Андреас Маркес разом із колегами з’ясував, що стало причиною відмінностей між видами, яким вдалося пережити цю катастрофічну зміну клімату, та тими, хто не вижив.

Результати показують, що в різних групах організмів вимирання відбувалося набагато частіше серед тих, хто був більш вразливим до підвищення температури води та зниження доступності кисню. По суті, повільний метаболізм палеозойської фауни зробив її особливо вразливою до різких змін у порівнянні з видами, яким вдалося вижити.

У ході дослідження вчені порівняли стійкість 38 різних видів до спеки та низького вмісту кисню під час Великого вимирання. До їхнього числа увійшли 9 видів палеозойської фауни та 29 видів сучасної фауни.

Для деяких із цих видів вчені також провели експерименти зі збору нових даних щодо меж стійкості, тоді як для інших вони використовували дані з попередніх досліджень. Об’єднання всіх цих даних показало, що палеозойська фауна, як правило, набагато чутливіша до температури та рівня кисню, ніж сучасна фауна.

Цікаво, що палеозойська фауна краще переносила низький рівень кисню (гіпоксію), поки перебувала у стані спокою. У активному стані ця перевага зникла. Розглядаючи лише два фактори — кисень і температуру, дослідники не виключають, що інші фактори навколишнього середовища, такі як закислення океану, також могли сприяти нестерпним умовам Великого вимирання.

Отже, результати малюють досить тривожну картину: у найгіршому випадку сучасний світ рухається до потепління рівня пермсько-тріасового періоду. На щастя, вчені вважають, що ми все ще можемо змінити ситуацію.

Інші новини науки

• У ДНК людей виявлено сліди примарних предків: про існування цих родичів ніхто не знав
• В океані знайдено те, що лякає навіть косаток, які роздирають акул: що змушує китів тікати