Один орган у нашому тілі може прожити на тисячі років довше, ніж ми: чи існує межа життя людини
У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, щоб з’ясувати, якою є максимальна тривалість життя людини — висновки ґрунтуються на аналізі окремих органів.
Найстаріша людина, яка коли-небудь жила на Землі, прожила неймовірні 122 роки та 164 дні. Втім, деякі геронтологи сумніваються в достовірності цього рекорду. Але якого віку насправді можуть досягти люди? У новому дослідженні вчені спробували відповісти на це питання, пише IFLScience.
У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, щоб з’ясувати максимальну тривалість життя, вивчаючи та оцінюючи окремі органи людини й те, як довго вони могли б прожити, якби виключити всі інші оборотні процеси старіння. Простими словами, вчені розглядали, як довго міг би прожити той чи інший окремий орган, якби єдиним чинником були соматичні мутації, тобто мутації, що відбуваються після зачаття.
У якості базового очікуваного рівня смертності для середньостатистичної людини вчені взяли показник смертності 30-річного швейцарця. Зазначимо, що вченим потрібно було побудувати модель на основі популяції, де вікові захворювання відігравали якомога меншу роль у рівні смертності. Вчені зупинилися на Швейцарії через низький рівень смертності, а також на 30-річних, оскільки вони, як правило, були здоровими, проте піддавалися значному ризику смерті від інших причин, наприклад:
- хвороби;
- нещасні випадки;
- зловживання наркотиками та інше.
За словами авторів дослідження, з огляду на ці дані максимальна очікувана тривалість життя для 30-річних становила б 1759–29221 років. У ході дослідження вчені включали та виключали у своїй моделі процеси старіння, а також вивчали очікувану тривалість життя наших органів.
Результати дослідження також показали, що максимально можлива тривалість життя людини, насправді, обмежується кількома ключовими органами. Одним із них є мозок. Нейрони та кардіоміоцити, які не мають здатності до поділу, виявилися основними обмежувальними факторами: коли всі інші причини старіння виключені, одні лише соматичні мутації скорочують теоретичну середню тривалість життя з 1759 років до 156 років.
Водночас тканини з високою регенеративною здатністю, такі як печінка, здатні підтримувати свої функції протягом тисяч років завдяки безперервному оновленню клітин, ефективно нейтралізуючи негативний вплив мутацій.
Дослідження також виявило, що соматичні мутації відіграють значну роль у процесі старіння, але самі по собі вони не можуть пояснити спостережувану смертність. Свій внесок у скорочення тривалості життя також роблять втрата протеостазу, мітохондріальна дисфункція або епігенетичні зміни.
Автори також вважають, що трансплантаційна клітинна терапія, спрямована на заміну нейронів, може бути єдиним можливим шляхом до тривалості життя понад 150 років. При цьому максимальна можлива середня тривалість життя людини може становити від 146 до 194 років — вона все ще обмежена соматичними мутаціями.
Інші новини науки
- Астронавти не переносять дощу: що з ними відбувається на орбіті Землі
- Найбільший обман сучасності: 89% продуктів з олією авокадо виготовлені не з нього
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо у вас виникли проблеми, зверніться до фахівця.