Одна біла лінія врятувала мільйони життів за останні 70 років: про що йдеться

Джон Ван Ностранд Дорр — це ім’я, можливо, не всім відоме, проте ця людина змінила світ. Його ім’я було невід’ємною частиною журналів з хімічної інженерії та патентних відомств у всьому світі, проте головним спадком вважається проста біла лінія, намальована на крайніх краях доріг та автомагістралей — лінія, яка, як вважається, врятувала мільйони життів, пише IFLScience.

Джон Дорр народився у 1872 році й з дитинства цікавився геологією та металургією. Уже у 16 або 17 років він працював лаборантом у лабораторії Едісона у Вест-Оранжі. Далі Дорр вступив до Ратгерського університету, де вивчав хімію, і це йому допомогло: після закінчення університету він переїхав на Захід, де працював із ціанідом для видобутку золота з низькосортних руд.

Вважається, що Дорр був піонером у розробці методів згущення, перемішування та безперервної протипотокової декантації. До 1916 року він очолив власну однойменну компанію, яка займалася виробництвом і збутом дедалі більшої кількості його винаходів. Винаходи Дорра застосовувалися для очищення стічних вод навколо великих міст. По суті, до 1950 року вчений фактично став суперзіркою хімії.

Однак найбільшою спадщиною Дорра вважається проста біла лінія, намальована на зовнішніх краях дороги. Усе почалося з того, що дружина вченого поскаржилася на те, що сліпуче світло фар автомобілів, що наближаються, змушує водіїв з’їжджати з дороги.

Теорія полягала в тому, що за відсутності розмітки на узбіччі водії, природно, прагнули триматися середини. Саме по собі таке прагнення не було проблемою, доки назустріч не їхала інша машина — у такому випадку водієві доводилося різко звертати на узбіччя, щоб уникнути зіткнення. Це загрожувало тим, що водій міг перекинутися в кювет. Згодом ситуація погіршилася, а смертність внаслідок ДТП була приблизно вдвічі вищою, ніж сьогодні.

Дорр вважав, що ситуацію можна виправити за допомогою однієї білої лінії на зовнішньому боці смуги. Сьогодні така розмітка здається очевидною, проте у 1950-х роках ідею вченого сприйняли не всі. У результаті розпочався досить простий науковий експеримент: на ділянці довжиною кілька кілометрів між Грінвічем і Стамфордом на дорогу нанесли зовнішню розмітку, і відстежували її ефекти.

Результати виявилися вражаючими: положення та поведінка 11 289 автомобілів на цій ділянці показали, що узбіччя покращують положення автомобілів у центрі смуги руху. Простіше кажучи, результати підтвердили, що розмітка насправді зменшує кількість аварій із бічним зіткненням в одному напрямку. Більше того, біла лінія запобігає передчасному руйнуванню асфальтованих узбіч, а також запобігає аваріям, спричиненим втратою зчеплення автомобілів з дорогою під час виїзду на м’які узбіччя.

Зазначимо, що Дорр раз у раз стикався з опором дорожніх чиновників, але зрештою його крайові лінії раз у раз доводили свою ефективність. Більше того, громадськість полюбила цю розмітку.

Інші новини науки

• Розкрито таємницю масової загибелі морських організмів в Австралії: справа в "королі" токсичності
• Розроблено NASA і охолоджує за 90 секунд: що не так із популярними пристроями, які рятують від спеки