Доісторичний сонцезахисний крем: як стародавні люди захищали шкіру від сонця

Зі зростанням захворюваності на рак шкіри щоденне використання сонцезахисного крему стає дедалі актуальнішим. Але як із цією проблемою справлялися наші далекі предки? Що робили стародавні люди, щоб захистити себе від впливу шкідливих ультрафіолетових променів, і чи хворіли вони на рак шкіри? Вчені відповіли на ці питання, пише IFLScience.

За словами вчених, по суті, давня пігментація була своєрідним природним сонцезахисним кремом. Донедавна більшість людей, як відомо, мали темну шкіру. Навіть у Європі лише в залізному столітті, що розпочалося близько 1200 року до нашої ери, стала поширеною світліша пігментація.

Відомо, що темна шкіра містить більше меланіну, який забезпечує захист від ультрафіолетового випромінювання. Однак, блокуючи сонячні промені, світло також знижує здатність організму виробляти вітамін D. Саме тому вважається, що світліша шкіра розвивалася повільно, у міру того як люди заселяли північніші широти, де нестача сонячного світла могла легко призвести до дефіциту вітаміну D у людей із надлишком меланіну.

Дослідження показують, що ранні люди еволюціонували в Африці й провели більшу частину своєї еволюційної історії на залитих сонцем саванах. Як наслідок, популярна теорія припускає, що саме спадкова темна пігментація допомогла нашим предкам вижити, захистивши нас від раку шкіри.

Однак дослідження 2026 року ставить під сумнів цю тезу. У своїй роботі вчені проаналізували тенденції розвитку раку шкіри серед людей англо-кельтського походження, які проживають в Австралії. Незважаючи на нестачу меланіну, представники цієї популяції, як правило, не хворіють на рак шкіри до досягнення репродуктивного віку.

Результати вказують на те, що більш темна пігментація, ймовірно, не розвивалася як пряма реакція на загрозу раку шкіри. Натомість селективний тиск, що сприяє високому рівню меланіну, може бути спричинений деякими іншими шкідливими наслідками сонячного випромінювання. А саме: зневоднення, що призводить до сонячних опіків, та руйнування життєво важливих поживних речовин, які підтримують розвиток плода, таких як фолієва кислота.

Вчені зазначають, що навіть людям із темною шкірою все ж таки необхідно захищатися від сонця, і одним із найкращих натуральних сонцезахисних засобів є охра — глинистий пігмент, що містить оксид заліза, який допомагає розсіювати ультрафіолетове випромінювання.

Експеримент 2015 року показав, що більш дрібнозерниста охра має вищий коефіцієнт захисту від сонця. Вчені виявили, що ранні Homo sapiens, які мешкали у знаменитій печері Кафзе в Ізраїлі, навмисно ігнорували місцеві джерела охри й натомість імпортували більш дрібнозернистий сорт з відстані понад 60 кілометрів. Дослідники припускають, що стародавні люди, ймовірно, знали про здатність охри блокувати випромінювання.

До речі, навіть сьогодні в деяких регіонах Африки охра досі використовується як засіб захисту від сонця. Археологічні дані також свідчать про те, що близько 40 000 років тому використання охри значно поширилося, що збігається з подією, відомою як Лашампа, коли магнітне поле Землі втратило здатність фільтрувати ультрафіолетове випромінювання приблизно на 300 років. Ще більш цікавим видається те, що приблизно в цей період вимерли неандертальці — внаслідок чого деякі експерти вважають, що вони вимерли через те, що недостатньо захищалися від сонця.

Інші новини науки

• Екстремальна спека може залишитися назавжди: дерева перестають поглинати вуглекислий газ
• Травмонебезпечний момент: стримування чхання дійсно може нашкодити людині