Перше в історії утворення фрагмента океанічної кори Землі: раніше люди цього не бачили

На протязі 65 000 кілометрів океанічного дна система серединно-океанічних хребтів позначає межі, де стикаються тектонічні плити Землі. Там, далеко від сонячного світла, катастрофічні підняття розривають океанічне дно, заливаючи дно океану магмою, яка остигає й твердне, утворюючи абсолютно нову ділянку планетарної кори, пише Science Alert.

Відомо, що понад дві третини всієї земної кори утворилися саме таким чином, однак раніше вченим не вдавалося спостерігати цей процес на власні очі. Тепер, уперше в історії, вчені нарешті змогли зафіксувати цей процес у дії.

За словами морського геофізика Жана-Іва Ройєра з Французького національного центру наукових досліджень, вони з колегами й гадки не мали, що колись їм вдасться зафіксувати таку масштабну подію. Однак зрештою їм вдалося стати свідками чогось дивовижного: події, що трапляється раз на сорок років. Вченим також вдалося виміряти зміщення на кілька метрів в обох напрямках.

When we redeploy a transponder+tripod, we must always make sure it's standing upright on the seafloor, and that it can still ping its colleagues.

[image or embed]

— The OHA-GEODAMS Seafloor Observatory (@geodams.bsky.social) 31 січня 2025 р. о 06:18

Межі тектонічних плит розташовані нижче порівняно з легшими та плавучими внутрішніми областями, а тому переважна більшість із них перебуває під водою, на глибинах, де вчені не можуть їх спостерігати. Однак не слід недооцінювати людську винахідливість.

Наприкінці 2024 року вчені розгорнули експериментальну обсерваторію з гідроакустикою та геодезією поблизу острова Амстердам на південно-східному Індійському хребті між Австралією та Антарктидою. Потрібно було кілька років, щоб створити щось подібне, але це того варте — вченим вдалося зафіксувати один із рідкісних, потужних епізодів утворення нового морського дна.

Зазначимо, що ця унікальна обсерваторія складалася з п’яти автономних гідрофонів, розташованих таким чином, щоб відстежувати все вулканічне плато Сен-Поль-Амстердам. Вчені сподівалися таким чином зафіксувати один із цих катастрофічних епізодів. І їм пощастило.

За 16 днів наприкінці квітня 2024 року вісь серединно-океанічного хребта зруйнувалася, а магма, що накопичилася під нею, поширилася в океанічну кору. Величезні пластоподібні інтрузії магми, відомі як дайки, прорвали кору менш ніж за дві години, впорснувши в неї близько 150 мільйонів кубічних метрів магми. Цей процес спричинив землетруси, які пробудили давно сплячі розломи, а також вичерпав запаси магми під хребтом.

Зрештою, дайки досягли самого морського дна, дозволивши лаві вивергатися на океанічне дно, продовжуючи при цьому виснажувати магматичний резервуар і спричиняючи подальше обвалення морського дна. Дані вказують на те, що дно долини, яка позначає вісь хребта, обвалилося на 4,2 метра, змістившись уздовж розломів, що межують з нею. Це спостереження стало першим у історії випадком, коли вченим вдалося на власні очі спостерігати настільки масштабну геологічну подію.

Інші новини науки

• Великий мозок — не ознака соціального виду: провідну теорію доведеться переглянути
• Щодня на півночі Австралії з’являється хмара: за нею можна звіряти годинник