Один на 30 мільйонів: рідкісний помаранчевий омар скинув панцир — це зняли на камеру (відео)

Для рідкісного помаранчевого омара Луїджі просто настав час рости — у буквальному сенсі. Американський омар без шипів (Homarus americanus) нещодавно линяв на очах у відвідувачів та співробітників Нью-Йоркського акваріуму в Брукліні, пише Popular Science.

Варто зазначити, що Луїджі — надзвичайно рідкісний помаранчевий омар. Згідно зі статистикою, такий незвичайний відтінок зустрічається лише в одного з 30 мільйонів американських омарів. За словами директора програм для тварин Нью-Йоркського акваріуму Вільяма Луїджі, одного ранку співробітники акваріуму виявили линьку у вольєрі Луїджі. Після линьки Луїджі продемонстрував яскраве забарвлення, характерне для нещодавно сформованого панцира.

Дослідники зазначають, що линька омарів, як правило, відбувається у вечірні години й може тривати всю ніч. Відомо, що під час линьки ракоподібні поглинають надлишок води — вона тисне на панцир і буквально розколює його. Далі омар витягує решту свого тіла, скидаючи старий зовнішній панцир, після чого з’являється новий блискучий м’який панцир, який слугує омару екзоскелетом.

Цей новий панцир неймовірно м'який і тонкий, наче папір — це робить ракоподібних більш вразливими після линьки. Втім, під час линьки Луїджі перебував сам у акваріумі, а тому йому не було про що турбуватися.

Попередні дослідження показали, що молоді омари, як правило, линяють кілька разів на рік, оскільки ростуть швидше. Однак, досягнувши дорослого віку, омари линяють рідше — лише один раз на рік.

Частота линьки може відрізнятися у омарів, що утримуються в неволі, таких як Луїджі, та у омарів у дикій природі. Справа в тому, що омари, які живуть у неволі, отримують постійне харчування, а тому можуть спрямовувати більше енергії на ріст, а не на пошук їжі чи уникнення хижаків. Втім, одне джерело їжі залишається незмінним, незалежно від середовища проживання омара — скинутий екзоскелет. Така поведінка дозволяє ракоподібним поповнювати запаси кальцію та інших необхідних мінералів для зміцнення нового м’якого панцира.

Зазначимо, що американські омари, як правило, мають темно-синьо-зелений або зеленувато-коричневий колір, але рідкісний помаранчевий відтінок Луїджі зустрічається лише раз на 30 мільйонів випадків. Свій колір він отримав завдяки генетичній мутації, спричиненій нестачею білків, які допомагають зв’язувати пігменти в його панцирі.

Інші новини науки

• Чим харчуються найрідкісніші кити у світі: раціон морських гігантів здивував вчених
• Народження овечки Доллі сім місяців тримали в таємниці: чому першого клона приховували від світу