Секретну техніку китайських ювелірів древності відродили: як це вдалося (фото)
Упродовж століть про рідкісний метод оздоблення золотих прикрас, що застосовувався в Китаї за часів династії Мін, було відомо лише з історичних джерел. Тепер дослідникам вдалося відтворити цю техніку, що допомогло з'ясувати, як виготовлялися деякі з найвишуканіших зразків імператорських прикрас.
У дослідженні розглядається "Цзінь чже сі" — метод декорування, за допомогою якого виготовлялися надзвичайно тонкі складені та гофровані золоті листи з м'якою, атласоподібною поверхнею. Хоча в старовинних документах згадувалася ця техніка, процес виготовлення ніколи не пояснювався, пише Heritage Daily.
Щоб розгадати цю загадку, дослідники зосередилися на парі золотих сережок у формі гарбуза, знайдених у гробниці принца Чжу Цзайжуна — принца династії Мін, який помер у 1545 році н. е. Його поховання в провінції Хубей містило кілька добре збережених зразків розкішних золотих прикрас, що зробило його ідеальним джерелом для дослідження.
Команда ретельно вивчила сережки під мікроскопами, перш ніж спробувати відтворити їх. Вони поєднали інформацію з історичних джерел з експериментальною археологією та реверс-інжинірингом, щоб відтворити кожен етап виробничого процесу. Це дозволило їм перевірити, як стародавні ювеліри, ймовірно, формували ці витончені прикраси.
Експерименти показали, що успіх цієї техніки залежав від незвичайної гнучкості золота високої чистоти. Дослідники порівняли тонкі листи золота, срібла та алюмінію за однакових умов.
Лише золото високої чистоти можна було багаторазово згинати, надаючи йому складні тривимірні форми, без утворення тріщин чи руйнування. Ця властивість давала майстрам змогу створювати надзвичайно деталізовані прикраси, зберігаючи при цьому надзвичайну тонкість металу.
Відтворений процес також дав відповідь на ще одне давнє питання. Знаменита сатиноподібна поверхня утворювалася не шляхом гравіювання чи тиснення прикрас після їх формування. Натомість текстура формувалася природним чином під час ретельного згинання та гофрування тонкої золотої фольги в процесі виробництва.
На думку дослідників, ця робота вперше пов’язала письмові описи "Цзінь чже сі" з фізичними археологічними доказами. Вона також продемонструвала високу майстерність ювелірів династії Мін, чиї методи з часом поступово занепали.
Важливу роль у проєкті відіграла експериментальна археологія. Цей науковий підхід дозволяє дослідникам відтворювати стародавні методи виготовлення з використанням традиційних матеріалів та інструментів. Повторюючи історичні процеси, археологи можуть перевірити, чи були практичними стародавні техніки, описані в письмових джерелах, та визначити етапи, які, можливо, були пропущені стародавніми авторами.
Це дослідження демонструє, як наука та археологія можуть співпрацювати, щоб пояснити історичне ремесло, яке залишалося незрозумілим протягом сотень років. Відтворивши "Цзінь чже сі", дослідники додали важливу частину до історії ювелірних виробів династії Мін та допомогли зберегти знання, які інакше могли б назавжди загубитися.
Інші новини науки
- Біля узбережжя Калабрії археологи виявили затонуле судно, яке дало археологам важливе уявлення про морську торгівлю на півдні Італії понад 2400 років тому. Цей корабель перевозив понад 300 амфор, що робить цю знахідку однією з найважливіших у Середземному морі.
- Нещодавно на аукціоні продали золотий перстень епохи Тюдорів, знайдений в Англії. Артефакт, прикрашений групою діамантів і датований кінцем XVI або початком XVII століття виявив пошуковець із металошукачем у Глостерширі.