Майбутня база NASA: світ з найбільшою кількістю кратерів та атмосферою, що містить кисень (фото)

Юпітер має 4 найвідоміші супутники — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто. Останній має на своїй поверхні найбільшу кількість кратерів у Сонячній системі. Сама поверхня майже не змінилася за мільярди років після появи цього супутника. У Каллісто також є атмосфера, що містить кисень, і вчені з NASA вважають, що там можна створити базу, яка допоможе дослідити та заселити зовнішню частину Сонячної системи. Ось кілька основних фактів про Каллісто, пише Sky at Night Magazine.

Каллісто — це другий за розміром супутник Юпітера і третій за розміром супутник планети в Сонячній системі. Його діаметр становить 4821 км, а тому Каллісто лише на 58 кілометрів менший за Меркурій.

Каллісто складається з водяного льоду та каменів, і поверхня цього світу також здебільшого вкрита водяним льодом. Також виявлено заморожений вуглекислий газ та діоксид сірки. Гравітація там становить приблизно 12 % від земної.

Вважається, що під поверхнею Каллісто знаходиться величезний океан із солоної води, де може існувати найпростіше позаземне життя. Каллісто має атмосферу, але вона дуже розріджена і складається переважно з вуглекислого газу та молекулярного кисню. Хоча кисень там є, його занадто мало, щоб люди могли дихати.

Поверхня Каллісто вкрита найбільшою кількістю кратерів у Сонячній системі. Якщо на інших планетах кратери зникають під впливом тектоніки плит і вулканізму, то на супутнику Юпітера немає ані того, ані іншого. Поверхня Каллісто практично не змінилася з моменту виникнення цього світу 4,5 мільярда років тому. Тому вона є найдавнішою в Сонячній системі.

Цікавою особливістю поверхні Каллісто є кратер Вальгалла, оточений кільцями, діаметр яких сягає 1800 км. Ще однією особливістю цього світу є те, що на Каллісто немає гір. На Землі вони утворюються внаслідок тектонічних рухів і вулканізму, але, як зазначалося вище, на супутнику Юпітера цього немає.

Каллісто завжди звернений лише однією стороною до Юпітера, як Місяць до Землі. Цікаво, що рік на Каллісто триває стільки ж, скільки й місцева доба. Повний оберт навколо Юпітера Каллісто здійснює за 16,7 земних годин (це рік), а навколо своєї осі — за той самий час (це доба).

Раніше вчені з NASA провели дослідження цього супутника, використовуючи дані різних космічних апаратів, і з’ясували, що на Каллісто можна розмістити базу, адже там є відповідні для цього умови. Ця база має слугувати перевалочним пунктом для пілотованих місій, які досліджуватимуть, а згодом і заселятимуть інші світи зовнішньої частини Сонячної системи. Планувалося відправити першу пілотовану місію на Каллісто у 2040-х роках. Але поки що жодних офіційних планів NASA з цього приводу немає.

Інші новини науки

• Вчені протягом багатьох років надсилали сигнали до супутника Юпітера — Європи — і отримали відповідь.
• "Голодний" прибулець знищує зірки в галактиці: вчені не очікували побачити таке.