160-річна загадка Чарльза Дарвіна розгадана: існує темне біологічне різноманіття

Вчені знайшли розв’язку однієї з давніх загадок екології. Це так звана загадка натуралізації Дарвіна або парадокс натуралізації Дарвіна. Цей термін охоплює пояснення того, чому одні види успішно приживаються в новому середовищі існування, а інші — ні. Результати дослідження опубліковано в журналі PNAS, пише Phys.

У XIX столітті Чарльз Дарвін висунув дві суперечливі гіпотези щодо успішного приживлення чужорідних видів у новому середовищі.

• Одне з пояснень полягає в тому, що чужорідний вид, який потрапив у нове середовище існування, має більше шансів на виживання, якщо він тісно пов’язаний із місцевими видами. Причина в тому, що вони мають схожі еволюційні адаптації, які допомагають виживати в даному кліматі та умовах.
• Друге пояснення полягає в тому, що чужорідні види мають більше шансів на виживання на новому місці, якщо вони не мають близьких родичів серед місцевих видів. Вони не будуть конкурувати за ресурси.

Це називається парадоксом натуралізації Дарвіна, і екологи вже понад 160 років сперечаються про те, коли можна застосувати одне пояснення, а коли — інше.

Тепер дослідники виявили, що відповідь на давню загадку Дарвіна криється у так званому "темному біологічному різноманітті". Цим терміном вчені позначили види, які потенційно могли б мешкати в даному місці, але фактично там не зустрічаються. Разом з існуючими видами "темне біорізноманіття" охоплює всі види, для яких умови середовища існування є сприятливими. Цей термін також дозволяє оцінити, яку частку потенційної кількості видів містить екосистема.

Під час дослідження вчені вивчили екосистему шведських озер, щоб отримати дані щодо виживання чужорідних видів.

• З’ясувалося, що в озерах, які підходять для меншої кількості видів, але де фактично присутня більша частка видів, які могли б там жити, чужорідні види, схожі на місцеві, виживають краще.
• У озерах, які є придатним місцем для життя більшої кількості видів, але де фактично була менша частка цих видів, чужорідні види, що використовують не ті ресурси, що й місцеві види, виживали краще.

Отже, вирішення парадоксу натуралізації Дарвіна залежить від того, скільки видів теоретично могло б мешкати в даному регіоні, і яка їхня частка фактично там зустрічається, зазначають вчені.

Інші новини науки

• Розтин найрідкіснішого у світі кита дав більше інформації про морську тварину, яка живе на нашій планеті вже 20 мільйонів років.
• Найекстремальніша планета: прогноз погоди передбачив дощі з рубінів і сапфірів.