У заповіднику Більськ виявили унікальні артефакти скіфів: знахідкам 2500 років (фото)
Археологи дослідили унікальну колекцію артефактів із стародавнього некрополя поблизу Більського городища, що пролило нове світло на жіночий одяг скіфських еліт. Серед знахідок виділяються шкіряна шапка та ремінь, прикрашені бронзовими пластинками, яким понад 2500 років.
Артефакти виявили у 2017 році в некрополі Скоробір — великому похованні, неподалік Більського городища. Курган датується останніми десятиліттями VI століття до н. е. і містить останки двох осіб: чоловіка віком приблизно від 30 до 40 років та молодої жінки, якій, як вважають, було від 18 до 22 років, пише Історико-культурний заповідник "Більськ".
Поруч із останками жінки дослідники знайшли фрагменти шкіряної шапки та ременя, прикрашених бронзовими пластинками. Серед інших похоронних дарів були бронзове дзеркало, ігрові кістки, чорна полірована чаша та фурнітура від дерев’яного посуду.
Ці предмети свідчать про те, що жінка займала високе соціальне становище. Деякі дослідники також припустили, що її роль, можливо, була пов'язана з обрядовими або сакральними діями.
Чоловік, похований поруч, мав із собою зброю та кінне спорядження, що свідчить про його статус воїна. У сукупності це поховання дало рідкісну можливість зазирнути в життя представників місцевої еліти.
Збереження шкіряних артефактів було особливо важливим, оскільки органічні матеріали рідко зберігаються довше двох тисячоліть. Після розкопок реставратори зіткнулися з серйозними проблемами, оскільки шкіра почала швидко псуватися під впливом умов навколишнього середовища.
Фахівці Сергій Омельник та Володимир Болотін з Харківської філії науково-дослідного реставраційного центру України стабілізували крихкий матеріал і провели довгострокові реставраційні роботи.
Особливо цікавою виявилася шапка. Вона мала форму низького циліндра з плоскою верхівкою і була вкрита численними маленькими бронзовими пластинками. Реставратори також виявили сліди тонкої шкіряної підкладки всередині шапки, яка, ймовірно, підвищувала комфорт і захищала власницю від металевих застібок. Пояс зберігся лише у фрагментах, що не дозволило провести повну реконструкцію, але збережені частини показали, що його виготовляли за тими ж технологіями, що й шапку.
За словами археологині Ірини Шрамко шапка відрізняється від типових жіночих головних уборів, відомих зі скіфських поховань. Жінок еліти в цьому регіоні часто ховали з вишуканими головними уборами, прикрашеними золотими пластинками. Натомість шапка зі Скоробіру мала бронзові прикраси, прикріплені до шкіряної основи за допомогою методу, раніше не виявленого у скіфському світі.
Подібні декоративні техніки з’являлися в південно-східному альпійському регіоні та інших частинах Центральної Європи, де бронзові пластини використовували на шкіряних ременях та головних уборах у ранній залізній добі. Подібні ремені також відомі з територій сучасної південної Німеччини.
Ці подібності свідчать про культурні контакти, а не про простий перенос предметів. Жінка, можливо, належала до родини з центральноєвропейським корінням, дотримувалася успадкованих традицій одягу або була частиною спільноти, пов’язаної шлюбами та міграцією. Поховання продемонструвало, що на регіон навколо городища Більськ впливали різноманітні культурні традиції.
Генетичний аналіз, проведений, як повідомляється, в лабораторії університету Тарту в Естонії, додав до цієї історії ще один шар. Результати вказали на спорідненість із центральноєвропейським населенням, пов’язаним з яподами — стародавнім народом, пов’язаним із територією сучасної Хорватії.
Дослідники також зазначили, що форма шапки нагадує традиційну хорватську шапку Ліка. Хоча археологічний артефакт і сучасний одяг розділяють понад дві тисячі років, це порівняння залишається цікавим спостереженням.
Використання бронзи замість золота також могло мати особливе значення. Замість того, щоб слугувати насамперед демонстрацією багатства, шапка та пояс, можливо, символізували походження, ідентичність, соціальний статус або церемоніальні традиції.
Саме городище Більськ залишається однією із найважливіших археологічних пам’яток України. Це величезне укріплене поселення, розташоване в Полтавській області, часто пов'язують із Гелоном — містом, описаним давньогрецьким істориком Геродотом.
Збереження таких рідкісних артефактів дозволяє дослідникам вивчати аспекти повсякденного життя та обрядової практики, які рідко зберігаються в археологічних матеріалах. У міру продовження досліджень ці знахідки допоможуть скласти чіткіше уявлення про людей, які жили навколо Більського городища, та про зв'язки, що поєднували віддалені громади по всьому континенту понад 2500 років тому.
Інші новини науки
- У Швеції археологи виявили барвисті скляні намистини, урни для кремації та спалені людські останки. Ці знахідки дають детальне уявлення про те, як люди жили, вшановували своїх померлих та організовували свої громади близько 1 500 років тому.
- У ході досліджень середньовічного замку у Німеччині археологи виявили рідкісний предмет, що дає уявлення про наукові практики багатовікової давнини. Вчені знайшли дистиляційну колбу, яку використовували в алхімічних експериментах.