Розділи
Матеріали

В Аравійському морі мешкає унікальна популяція китів: їхнє переміщення вперше зняли на відео в океані (фото)

Тая Кітова
Горбатий кит вистрибує з води в Аравійському морі | Фото: Environment Society of Oman

Біологи вперше в історії спостерігали за самкою горбатого кита, яка подолала 7000 кілометрів, щоб перетнути Аравійське море.

Горбатих китів часто асоціюють із тривалими міграціями з Аляски на Гаваї або демонстрацією своїх здібностей біля узбережжя Нової Англії. Однак в Аравійському морі мешкає унікальна популяція горбатих китів, пише Popular Science.

Близько 80 горбатих китів з Аравійського моря, що перебувають під загрозою зникнення, мешкають біля узбережжя Оману — вчені вважають, що це єдині горбаті кити у світі, які не мігрують сезонно. Втім, це зовсім не означає, що морські гіганти не переміщуються.

Тепер у новому дослідженні вчені задокументували перше далеке переміщення цих китів через Аравійське море. За словами співавтора дослідження, виконавчого директора Товариства охорони навколишнього середовища Оману Суаада Аль Харті, вони разом із колегами вперше спостерігали за самкою горбатого кита з Аравійського моря на прізвисько Лубан, яка подолала неймовірні 7000 кілометрів.

Вчені стверджують, що Аравійське море створює унікальні умови, які дають змогу виду, що колись мігрував, повністю змінити свою екологію. Вважається, що все це свідчить про винятковість цього регіону.

Горбатий кит спливає на поверхню перед судном із вченими
Фото: Environment Society of Oman

Попередні дослідження показали, що африканські горбаті кити відокремилися від горбатих китів південної півкулі близько 70 000 років тому. На відміну від своїх родичів, африканські горбаті кити зазвичай переміщуються лише у межах Аравійського моря в південно-західній частині Індійського океану. Однак результати нового дослідження вказують на можливість існування у них інших важливих місць проживання.

Зазначимо, що під час дослідження вчені використовували 14 супутникових міток для моніторингу занурень китів. Мітки були встановлені в затоці Халланіят на півночі та в затоці Масіра на півдні. У середньому вони передавали дані протягом 53 днів, надсилаючи трохи більше 1800 координат для всіх помічених китів.

Результати спостереження показали, що з китів, які мешкали у затоці Масіра, п’ять залишалися в цьому районі, доки мітки передавали їхнє місцезнаходження; двоє вирушили на південь, у затоку Халланіят. Вчені зазначають, що затока Масіра також була найважливішим місцем проживання горбатих китів. Приблизно 57 % даних про місцезнаходження було передано звідти, за ними йдуть 18 %, переданих із затоки Халланіят.

Парашут Любана з візерунком у формі ладану
Фото: Environment Society of Oman

Вчені вважають, що переміщення китів, ймовірно, пов’язані з їхнім пошуком прибережної здобичі, найімовірніше, сардин, на континентальному шельфі. Водночас глибші занурення біля континентального шельфу можуть бути пов’язані з пошуком іншої їжі, що мешкає у глибших водах — наприклад, криля.

Втім, найбільш цікавою видалася одна самка на прізвисько Лубан — вона подорожувала на схід через Аравійське море і була виявлена біля західного узбережжя штату Гоа. На зворотному шляху Лубан подолала близько 7000 кілометрів. Автори зазначають, що самка Лубан є першим прямим доказом перетину горбатим китом Аравійського моря.

Інші новини науки