Древні утворення чи сліди від вибухів: вчені не знають, що знайшли на дні Середземного моря (відео)

Ці незвичайні утворення вперше виявили у 2011 році під час планової гідроакустичної зйомки в морському природному парку "Кап-Корс і Агріат", біля узбережжя Корсики. Морська біологиня Крістін Пержен-Мартіні вивчала акустичні сигнали, що відбивалися від морського дна, коли її команда помітила незвичайний повторюваний візерунок, пише IFLScience.

Зображення, отримані за допомогою гідролокатора, показали великі кола з центральними структурами, що нагадували смажені яйця. Подальше дослідження виявило понад 1 300 утворень, розкиданих на території шириною в кілька кілометрів. Їхні правильні форми одразу привернули увагу, але вчені не мали чіткого пояснення того, як з'явилися ці утворення.

Щоб розгадати цю загадку, вчені залучили французького підводного фотографа та дослідника Лорана Баллесту, який мав великий досвід зйомки морського життя в складних умовах.

Лоран Баллеста відомий тим, що знімав нерест гігантських груперів у Тихому океані поблизу атолу Факарава. Під час однієї експедиції у 2014 році він та його команда натрапили на близько 700 акул, які вночі полювали на груперів.

Дослідження на Корсиці поставило перед нами інше завдання. Утворення розташовувалися на глибині, яка ускладнювала звичайне занурення, а час, відведений дослідникам на роботу під водою, був обмеженим. Після кожного занурення команді потрібно було майже п'ять годин декомпресії, щоб безпечно повернутися на поверхню.

Коли Балеста та двоє дайверів з "Андромеде Океанологі" нарешті дісталися до морського дна, вони виявили, що кола утворені живими організмами. Центральні структури складалися з червоних вапняних водоростей, тоді як їхні зовнішні кільця містили родоліти — дрібні тверді утворення, створені іншим видом вапняних водоростей.

Це відкриття спростувало деякі попередні припущення, що кола були просто слідами від підводних вибухів.

Пізніше дослідники використовували технологію водолазного дзвону, подібну до обладнання, яке застосовують працівники глибоководних нафтових платформ, щоб провести більше часу за вивченням цих утворень. У 2023 році також було задіяно два підводні апарати, що дозволило океанологам і кліматологам дослідити це місце.

Одне з пояснень походження цих кіл сягає приблизно 21 000 років тому, до періоду останнього льодовикового максимуму. У той час значна частина води на Землі була замкнена в льодовикових щитах, а рівень моря був значно нижчим. Морське дно, на якому зараз лежать ці утворення, отримувало б достатньо сонячного світла для росту великих колоній водоростей.

У міру танення льодовиків і підвищення рівня моря сонячне світло поступово зникло з цих підводних ділянок. Великі водоростеві утворення більше не могли виживати і зрештою зруйнувалися, залишивши у своїх центрах невеликі вапняні залишки.

Приблизно через 8 000 років, коли рівень моря стабілізувався, водорості знову почали рости. Навколо залишків утворень розвинулися родоліти, які поступово накопичувалися на морському дні. Згідно з цією теорією, їхнє переміщення та ріст зрештою сформували характерну форму утворень.

У науковій статті 2012 року дослідники спочатку назвали ці утворення коралогенними атолами. Однак вони визнали, що для підтвердження правильності цього пояснення необхідні додаткові дослідження.

Інша інтерпретація з'явилася в дослідженні 2024 року. Його автори стверджували, що недостатньо доказів, "щоб підтвердити гіпотезу про природне та древнє походження". Натомість вони припустили, що кола можуть бути слідами від боєприпасів, скинутих у море американськими літаками наприкінці Другої світової війни.

Хоча ці пояснення значно відрізняються, обидва викликають занепокоєння щодо захисту цієї місцевості. Прихильники теорії про стародавні водорості хочуть, щоб ці утворення збереглися як цінні природні структури. Ті, хто підтримує версію про Другу світову війну, також закликають до обмеження стоянки на якорі, риболовлі тралами та днопоглиблювальних робіт, оскільки там досі можуть бути нерозірвані боєприпаси.

Наразі вчені не встановили, як саме з'явилися тисячі цих кіл. Це відкриття свідчить про те, як багато ще залишається невідомого навіть у тих районах, які вивчаються вже багато років. Подальші підводні дослідження можуть зрештою виявити, чи є ці утворення залишками стародавньої морської екосистеми, чи слідами набагато пізнішої людської діяльності.

Інші новини науки

• Вчені виявили монгольський корабель, відправлений для завоювання Японії, який затонув біля її узбережжя майже 745 років тому. Археологи, які досліджують його уламки, виявили незвичайні артефакти.
• Сотні років тому моряки мали дивовижний спосіб зменшити небезпеку, пов'язану з бурхливим морем: виливання олії у воду. Цей метод, відомий як "штормова олія", використовувався упродовж століть.