У гробниці гунів знайшли рідкісні артефакти: вони пройшли тисячі кілометрів (фото)
У стародавньому похованні гунів в Монголії археологи виявили цінні предмети, які вказують на зв'язки звіддаленими цивілізаціями майже 2 000 років тому. Гробниця також здивувала дослідників незвичайним плануванням: попри довжину 73 метри, її центральна похоронна камера була відносно невеликою.
Розкопки розпочалися у 2023 році в гробниці № 160 на кладовищі Дуурліг-Нарс та завершилися у 2026 році. Археологи знайшли скляний посуд, ймовірно виготовлений у Римській імперії, прикрашені нефритові предмети та срібні прикраси, пише Arkeonews.
Гробниця належала народу хунну, також відомим як азіатські гуни, які з III століття до н. е. контролювали значну частину монгольських степів. Оскільки хунну залишили мало письмових свідчень, поховання є важливим джерелом інформації про їхнє суспільство, багатство та відносини з сусідніми цивілізаціями.
Серед найвизначніших знахідок — прозора скляна посудина з ручкою. Дослідники припускають, що її, ймовірно, було виготовлено в Римській імперії, хоча для встановлення її походження необхідний хімічний аналіз.
Археологи також виявили 15 нефритових предметів, розміщених на дні труни. За своїм зовнішнім виглядом вони нагадують диски "бі", які використовувалися в похоронних обрядах під час правління династії Хань у Китаї. Однак монгольські зразки мають незвичну форму та детальне оздоблення, що свідчить про те, що хунну адаптували китайські традиції до своєї власної культури.
Срібні прикраси для кінської збруї стали ще одним свідченням зв'язку зі Східною Азією. Їхня форма нагадує предмети, знайдені в гробницях періоду Лелан поблизу сучасного Пхеньяну. Деякі з них також містять червоні та сині матеріали в поєднанні з золотою фольгою під прозорим кришталем.
Ці знахідки свідчать про те, що еліта гунів мала доступ до художніх традицій та цінних товарів з різних частин Євразії. Торгівля, дипломатичні дарунки та посередницькі спільноти, ймовірно, сприяли їхньому завезенню до Монголії.
Попри вражаючі розміри, гробниця мала відносно невелику центральну похоронну камеру, що містила дві вкладені одна в одну дерев'яні конструкції та одну труну. Її глибина становила приблизно 14,5 метра, тоді як деякі подібні гробниці гунів сягали 22 метрів.
Покрита лаком колісниця, знайдена над похоронною камерою, та цінні предмети всередині вказують на те, що поховання належало представнику еліти.
Гробниця датується кінцем I або II століттям н. е., коли політична влада хунну зазнавала серйозних змін. Дослідники вважають, що її незвичайна архітектура може відображати ці події, хоча для підтвердження цього зв'язку потрібні додаткові докази.
Археологи вилучили з труни залишки зубів та волосся для подальшого аналізу ДНК. Дослідники сподіваються встановити біологічну стать особи, вік та можливі родинні зв’язки з людьми, похованими поблизу.
Знахідки з гробниці № 160 дають не просто уявлення про похоронні традиції стародавнього кочового суспільства. Вони свідчать про те, що гуни були пов'язані з віддаленими культурними центрами. Подальші дослідження можуть допомогти з’ясувати, кому належало це надзвичайне поховання та як предмети, пов'язані з Римом, Китаєм і Корейським півостровом, потрапили до самого серця світу гунів.
Інші новини науки
- Поблизу Парижа археологи виявили незвичайне кладовище, вік якого становить 6 500 років. Вчені знайшли камінь із висіченими людськими рисами вагою майже 10 тонн та порожній курган.
- Найстаріший у світі скарб золотих артефактів виявили у Болгарії. Археологи знайшли тисячі знахідок, які датуються 4600–4350 роками до н. е.