Навіть принцеси служили богам: археологи знайшли незвичайні споруди у Японії (фото)
В Японії археологи знайшли залишки двох великих будівель палацу, де близько 1300 років тому жили імператорські принцеси. Розташування споруд нагадує планування імператорських палаців у стародавній столиці країни, що допоможе точніше відтворити вигляд резиденції та зрозуміти її роль.
Згідно з заявою уряду префектури Міє від 5 листопада 2026 року, команда ідентифікувала залишки другої великої будівлі на північ від раніше виявленої споруди. Її центральне розташування в межах поселення дозволяє припустити, що вона, ймовірно, слугувала головним залом палацу, пише Arkeonews.
Ці відкриття стали результатом розкопок, проведених у період з червня по вересень 2026 року, під час яких археологи виявили великі квадратні ями для стовпів діаметром приблизно 1,7–2 метри. Ці елементи, розташовані на відстані близько 3,2 метра один від одного, свідчать про те, що будівля стояла на масивних дерев'яних стовпах. Подальші роботи виявили ще одну споруду з ямами для стовпів подібного розміру, розташованими з інтервалом приблизно три метри.
Хоча дослідники ще не встановили повних розмірів жодної з будівель, їхнє розташування у напрямку північ–південь привернуло особливу увагу. Таке розташування нагадує архітектурні особливості, що зустрічаються в імператорських комплексах, зокрема в палаці Хейдзьо в Нарі, який слугував столицею Японії протягом значної частини періоду Нара.
Губернатор префектури Міє Ічімі Кацуюкі наголосив на важливості цих знахідок на прес-конференції 4 листопада. Він пояснив, що подібність між комплексом Сайку та архітектурою палаців у імператорській столиці може допомогти з'ясувати роль цього поселення в адміністративній системі країни.
Сайку не був звичайною королівською резиденцією. У ньому мешкали жінки, відомі як Сайо, — незаміжні принцеси, обрані з імператорської родини для представлення імператора у Великому святилищі Ісе, одному з найважливіших священних місць синтоїзму.
Їхні обов'язки виходили далеко за межі участі в релігійних церемоніях. Після сходження на престол нового імператора принцесу обирали за допомогою традиційних методів ворожіння, після чого вона проходила тривалий період очищення та підготовки. Потім вона залишала імператорську столицю й переїжджала до палацу Сайку в регіоні Ісе, де виконувала свої обов'язки.
За даними Історичного музею Сайку, ця інституція існувала приблизно 660 років — від другої половини VII століття до XIV століття. Історичні джерела згадують понад 60 жінок, які обіймали посаду Сайо упродовж цього періоду.
Одним з їхніх головних обов'язків була участь у великих церемоніях у Великому святилищі Ісе, що проводилися тричі на рік. Поза цими заходами принцеси проводили більшу частину часу в Сайку. У їхній резиденції також проживали служниці, адміністративний персонал та інші працівники, відповідальні за утримання комплексу.
Це робило Сайку одночасно релігійним центром і адміністративним поселенням. Його організація вимагала приміщень та персоналу, що виходили за межі потреб приватної резиденції, що, можливо, пояснює, чому його архітектура мала спільні риси з імператорськими палацами в столиці.
Нещодавно виявлені будівлі можуть датуватися першою половиною VIII століття, періодом Нара в історії Японії. Уряд префектури Міє припустив, що комплекс міг використовуватися за часів правління імператора Шому, який правив з 724 по 749 рік.
Якщо це датування є правильним, будівлі, ймовірно, були пов'язані з принцесою Іное, дочкою імператора, яка обіймала посаду Сайо. Однак археологи не встановили ані точних дат будівництва, ані особи принцеси, яка мешкала в цій резиденції.
Розкопки в Сайку тривають з 1970 року. Упродовж десятиліть археологи виявили численні споруди та райони поселень, що датуються періодами Асука, Нара та Хейан. Площа археологічного комплексу становить приблизно 137 гектарів, що робить його одним із найважливіших історичних поселень Японії.
Дослідники планують продовжити розкопки, щоб встановити повні розміри будівель та визначити, як вони були з'єднані між собою. Історичний музей Сайку також запланував презентацію останніх знахідок на місці розкопок на 14 листопада 2026 року.
Ці відкриття надають рідкісну можливість пов'язати фізичні залишки палацу з життям імператорських жінок, які служили в одному з найважливіших синтоїстських святилищ країни, допомагаючи реконструювати релігійну та адміністративну інституцію, що існувала упродовж століть.
інші новини науки
- Найстаріший у світі скарб золотих артефактів виявили у Болгарії. Археологи знайшли тисячі знахідок, які датуються 4600–4350 роками до н. е.
- У Франції археологи виявили незвичайний похоронний комплекс, якому тисячі років. Під час розкопок вчені знайшли порожній курган та 10-тонний кам'яний пам'ятник.