Йдеться не про людей: названо істот, які використовують багаторівневий захист колонії
Дослідження показують, що бджолині сім’ї мають вбудовані імунні системи, які забезпечують багаторівневий захист колонії.
Бджолиний вулик — справжнє диво архітектури комах. У новому дослідженні вченим вдалося розкрити таємниці того, наскільки складною є система захисту колонії від смертельно небезпечних інфекцій, пише Science Alert.
За словами співавтора нового дослідження, мікробіолога Кенії Фернандес із Сіднейського університету, успіх цих комах залежить від щільного спільного проживання, однак такі умови також сприяють поширенню патогенів. Результати нового дослідження показують, що колонії знижують цей ризик за допомогою "соціального імунітету" — скоординованої системи поведінкових, хімічних та імунологічних захисних механізмів.
Антимікробні властивості меду, бджолиного воску та прополісу добре відомі самі собою. Однак досі залишалося незрозумілим, як саме просторове розташування цих речовин у вулику, у поєднанні з іншими стратегіями імунного захисту, зміцнює безпеку колонії перед такими патогенами, як грибки та бактерії.
Результати нового дослідження несподівано виявили, що в колонії бджіл передбачені ешелоновані рівні захисту: від входу до вулика та стільників із розплодом до кишечника кожної окремої бджоли. Ба більше, у міру просування до центру вулика антимікробний захист стає дедалі більш цілеспрямованим: воскові стільники, запаси пилку та тіла самих бджіл працюють як фільтри, затримуючи шкідливі бактерії та грибки, одночасно сприяючи розвитку корисних мікроорганізмів.
Цікаво, що вулики були найбільш надійно захищені від бактеріальних патогенів Paenibacillus larvae та Paenibacillus alvei. Втім, це видається цілком логічним, зважаючи на те, що зараження цими бактеріями може повністю знищити колонію.
Автори також виявили, що види квітів, які ростуть у цій місцевості, мали особливий вплив на хімічний захист, доступний колонії. Захист від грибкових інфекцій, з іншого боку, був дещо менш структурованим і загалом слабкішим. Вчені вважають, що це пов’язано з тим, що небагато грибів є смертельними для бджіл.
Зазначимо, що імунна "сила" кожної колонії варіювалася залежно від розташування пасік, стану вулика та впливу шкідників, що свідчить про те, що їхні захисні системи є досить чутливими до відмінностей у навколишньому середовищі.
Інші новини науки
- Розкрито таємницю гігантського первісного журавля: його вважали вимерлим тисячі років тому, але все змінилося.
- Навіщо танцюють фламінго: відповідь може врятувати нас від мікропластику.