Секрети Білівського городища: чому це місце назвали Рівненською Ісландією (фото)
Біля села Білів на Рівненщині збереглися земляні вали та рови давнього укріплення. Сьогодні ці пагорби називають "Рівненською Ісландією" через незвичний рельєф і краєвиди на долину Стубли. Та понад тисячу років тому тут стояла фортеця, яка мала важливе оборонне значення.
Білівське городище виникло наприкінці X століття, а найбільше його використовували в XI столітті. Укріплення облаштували на високому березі Стубли, використавши природні схили, пише Конкурент.
З одного боку городище захищала річкова заплава, з іншого — глибокий яр. Найдоступнішу для нападу ділянку додатково прикрили ровом і земляним валом.
Укріплена частина городища займала близько 0,35 гектара й височіла приблизно на 25 метрів над річковою заплавою. Рів мав до 25 метрів завширшки та до семи метрів завглибшки. Частина земляного валу збереглася донині. Поруч існувало поселення, де жили люди та працювали ремісники, тому городище було частиною більшого комплексу.
Дослідження цієї місцевості почалися ще наприкінці XIX століття. Городище та його околиці вивчали, зокрема, Клавдія Мельник, Павло Раппопорт і Володимир Ауліх. У курганах поблизу укріплення археологи знайшли керамічний посуд, прикраси, зброю, знаряддя праці та інші речі давніх мешканців.
Особливо цікавим стало поховання ювеліра. Серед знахідок були молоточки, невелике ковадло, бронзові шаблони для виготовлення прикрас та ваги. Частина предметів нині зберігається в Національному музеї історії України в Києві. Водночас важливо, що ці речі знайшли саме в курганних похованнях поблизу городища, а не на території самої фортеці.
На межі XI–XII століть Білівське городище почало втрачати своє значення. Точна причина занепаду невідома. Водночас важливим центром у цій місцевості стала сусідня Пересопниця. Сьогодні вона найбільше відома завдяки Пересопницькому Євангелію XVI століття, на якому президенти України складають присягу.
Історія регіону продовжилася й після давньоруської доби. За історико-краєзнавчими матеріалами, у 1528 році князь Федір Чорторийський звів тут замок. Через землю виникла суперечка з Богушем Боговитиновим, яку зрештою вирішили на користь Чорторийського.
Сьогодні ці місця відомі передусім своїм рельєфом та відкритими краєвидами. Через схожість із пейзажами північних країн місцевість отримала неофіційну назву "Рівненська Ісландія". Проте за цим туристичним образом стоїть значно давніша історія.
Інші новини науки
- Стоянка первісних людей у Радомишлі виявилися не тим, чим її вважали. Нове дослідження докорінно змінило уявлення про це місце.
- Скам'янілість унікального динозавра виставлять на аукціон. Аукціонний дім описує його як "один із лише трьох таких скелетів, відомих науці".