МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

У Стародавньому Римі будували на століття: у бетоні римлян був секретний інгредієнт

Колізей
Фото: Unsplash

Вчені з’ясували, що бетон у Стародавньому Римі міг самостійно "загоювати" тріщини. Тепер дослідники з’ясували, який саме секретний інгредієнт містився в ньому.

Вчені з Массачусетського технологічного інституту (MIT) та Гарварду досліджували зразки римського бетону з Прівернума — археологічної пам’ятки неподалік від Рима. Особливу увагу дослідники приділили дрібним білим фрагментам, відомим як вапняні включення, пише "Фокус".

Вчені припустили, що римляни застосовували метод "гарячого змішування": вони змішували негашене вапно з іншими сухими компонентами і лише потім додавали воду.

У результаті цього процесу в масиві бетону залишалися реакційноздатні вапняні включення. Якщо згодом у тріщину проникала вода, вона розчиняла кальцій, що містився в цих фрагментах. Утворений насичений кальцієм розчин потім кристалізувався всередині тріщини, сприяючи її закладці.

Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники виготовили бетонні суміші за римською технологією, навмисно створили в них тріщини та піддали їх впливу води. Суміш із додаванням вапна відновила цілісність, що підтвердило запропонований механізм самовідновлення. Це відкриття не тільки пояснило одну з причин довговічності римського бетону, а й окреслило новий напрям для сучасних досліджень у галузі матеріалів.

Звісно, це не означало, що на всіх римських спорудах взагалі не було тріщин. Але це відкриття вказало на те, що така технологія давала змогу створювати не просто дуже міцний бетон, а матеріал, здатний до хімічної реакції під впливом води.

Ця особливість добре пояснює, чому деякі римські споруди так добре збереглися до наших днів.

Відомо, що саме в римському Пантеоні знаходиться найбільший у світі купол із неармованого бетону.

Інші новини науки