Венера зробила щось жахливе зі своїм супутником: вчені провели космічне розслідування

"Венера, безсумнівно, зазнала потужних ударів, як і Земля, і тому мала таку саму, якщо не більшу, можливість сформувати місяць, подібний до того, який ми бачимо на нашому небі", — каже керівник групи Стівен Кейн із Каліфорнійського університету в Ріверсайді.

Кейн та його колеги створили симуляцію, щоб перевірити свої гіпотези щодо того, що могло статися з супутником Венери, йдеться у статті на arXiv.

Команда змоделювала гравітаційне перетягування мотузки між Венерою, гіпотетичним супутником та Сонцем, простеживши цей процес протягом мільярдів років. Вони виявили, що в більшості випадків супутник Венери не може безпечно дрейфувати назовні, як наш. Натомість моделювання показало, що супутник, який обертається навколо Венери, зрештою змінить свій курс і почне рухатися по спіралі всередину. Це має розірвати супутник на частини під дією гравітації материнської планети.

Кейн та його колеги виявили, що навіть значні розміри супутника не врятували б його від сумної долі.

"Цікавий аспект полягає в тому, що більш масивний супутник руйнується швидше, оскільки масивний супутник настільки ефективно сповільнював би обертання Венери, що це лише прискорило б її руйнування", — додав Кейн.

Але чи існують якісь обставини, за яких Місяць Венери міг би вижити?

"Виживання зводилося до двох основних умов: Венера мала швидко обертатися під час формування супутника, при цьому день мав бути коротшим за 12 годин, а супутник не міг бути надто масивним — приблизно, як наш Місяць. У цьому вузькому діапазоні супутник мігрує назовні й стабілізується, так само, як це зробила Земля. За межами цього діапазону супутник, на жаль, приречений на поглинання Венерою", — підсумували дослідники.

Інші новини науки

• Щось у хмарах Венери поглинає величезну кількість сонячного світла: чи справді там є життя? Нове дослідження показує, що може собою являти невідома речовина, яка спричиняє появу темних плям у хмарах Венери.