Важать до 20 г і дзижчать, як мотор: чому найменші птахи у світі видають такі гучні звуки

Еквадорський біосферний заповідник Чоко Андіно де Пічінча є осередком біорізноманіття на північний захід від Кіто, і тут процвітають найменші птахи у світі — колібрі. У країні мешкає близько 132 з більш ніж 320 видів колібрі у світі. В результаті, за один день у хмарному лісі Машлі в заповіднику можна побачити кілька десятків цих птахів: від крихітних зелених колібрі до бархотно-фіолетових колібрі з коронами, пише Popular Science.

Не секрет, що колібрі стрімко переміщаються між годівницями, літаючи вперед, назад, а в деяких випадках навіть ногами вгору. За птахами захоплююче спостерігати, проте чути колібрі може бути не так вже й приємно — річ у тому, що їхнє м'яке дзижчання схоже на роботу маленьких моторчиків.

За словами Тетяни Сантандер, старшої координаторки проєктів організації Aves y Conservación, вони з колегами зосередилися на вивченні колібрі та їх характерних звукових ефектах. Колібрі — маленькі та барвисті птахи, і вони неймовірно унікальні. Попередні дослідження показали, що ці крихітні, швидко літаючі птахи мають спеціалізовану анатомічну будову, надшвидкий метаболізм і унікальну механіку польоту, які є результатом коеволюції: взаємного процесу, коли два або більше види постійно адаптуються один до одного. В даному випадку йдеться про колібрі та кольори.

Наприклад, відомо, що у колібрі розвинулися довгі дзьоби та розділена мова, які полегшують їм збирання нектару з квітів. У той же час трубчаста форма квітів не дозволяє більшості комах першими дістатися нектару.

Ще одна особливість полягає в тому, що колібрі також виробили свій особливий стиль польоту для збору нектару з яскраво забарвлених, багатих на нектар квітів, таких як шавлія і крихітна блакитна вербена. Ця особливість є також яскравим прикладом коеволюції.

Відомо, що колібрі також є єдиними птахами, які можуть літати на всіх напрямках, у тому числі й назад. Вони також можуть зависати у повітрі, щоб поїсти; а деякі колібрі також здатні махати крилами понад 80 разів на секунду. Для порівняння, чайки або горобці махають крилами лише від 3 до 15 разів на секунду.

Але чому колібрі дзижчать? За словами вчених, швидка зміна тиску повітря створює характерне "гудіння" колібрі. Цей характерний дзижчий звук відрізняється від "свисту", який часом можна почути від великих птахів, таких як лебеді або гуси. Натомість дзижчання колібрі створює один безперервний акустичний тон, який варіюється в залежності від конкретного виду.

За словами вчених, гудіння виникає через швидкість помахів крил колібрі. Залежно від виду швидкість руху крилами може досягати від 40 до 200 помахів за секунду. Ці швидкі рухи призводять до перекривання акустичних частот, створюючи складний багатошаровий гул. Звук колібрі також може змінюватись в залежності від розміру птиці, розміру її крил і рухів.

Інші новини науки

• Гігантські тунці несподівано повернулися до Північного моря : хижаків не бачили тут понад 90 років
• У світі є істота, що ідеально імітує клацання затвора Polaroid