Землетруси сколихнули вулканічне поле вперше за 40 000 років: вчені шукають ознаки виверження (фото)
21 серпня серія землетрусів сколихнула вулканічне поле Косо в Каліфорнії, привернувши увагу до цього вулканічно активного регіону, який залишався спокійним 40 000 років. Геологічна служба США зафіксувала сім землетрусів поблизу Косо-Джанкшн, зокрема землетрус магнітудою 3,4.
Вулканічне поле Косо розташоване приблизно за 160 км на північний схід від Бейкерсфілда і займає площу близько 400 квадратних кілометрів. Це не окремий вулкан, а сукупність численних вулканічних утворень, сформованих у результаті багаторазових вивержень, пише Daily Mail.
За даними Геологічної служби США (USGS), за останні 250 000 років тут сталося близько 40 вивержень, причому останнє підтверджене виверження відбулося приблизно 40 000 років тому. Під центром поля також знаходиться частково розплавлена порода, що сприяє існуванню великої геотермальної системи.
У Косо часто трапляються невеликі та помірні землетруси, деякі з яких пов'язані з геотермальною активністю. USGS здійснює моніторинг цієї території через Каліфорнійську вулканічну обсерваторію, а ВМС США також відстежують землетруси та геотермальні умови, оскільки значна частина поля знаходиться на території військово-морської авіаційної бази "Чайна-Лейк".
Нещодавня активність була зафіксована ще до п'ятниці: минулого тижня сталися два землетруси магнітудою понад 2,5, зокрема землетрус магнітудою 3,0 та землетрус магнітудою 2,8 15 серпня.
Важливо розрізняти рої землетрусів та ознаки виверження. Вулканічні землетруси часто є неглибокими, невеликими та скупченими в одному місці, але самі по собі ці ознаки не свідчать про підйом магми. Наразі USGS присвоїв вулкану Косо нормальний рівень вулканічної тривоги та зелений колірний код для авіації, що означає, що він залишається у фоновому стані. У своєму оновленні від 18 серпня Каліфорнійська вулканічна обсерваторія повідомила про 13 землетрусів магнітудою понад 1,0 на Косо упродовж попереднього тижня, найпотужніший з яких мав магнітуду 2,8.
Очікується, що Косо рано чи пізно знову вивергнеться, але вчені не вважають це прогнозом неминучого виверження. Перед майбутнім виверженням дослідники очікували б стійкого зростання кількості землетрусів та деформації ґрунту. Одним із можливих початків можуть бути невеликі парові вибухи. Більш потужне виверження може підняти попіл у повітря та розповсюдити його на відстань понад 15 кілометрів за напрямком вітру, тоді як інші сценарії можуть передбачати лавові фонтани, шлак та повільні лавові потоки. Західна частина поля вважається найімовірнішою зоною майбутнього виверження.
Наразі серія землетрусів є скоріше приводом для пильнішого спостереження, ніж для негайної тривоги. Постійний моніторинг дозволяє вченим відрізнити звичайну сейсмічну активність від більш широкої закономірності, яка може сигналізувати про справжні зміни у вулканічних умовах.
Як відбувається виверження вулкану: ознаки та сигнали
Перед виверженням вулкан зазвичай подає низку сигналів про активізацію магматичних процесів. Магма, що накопичується в підземній камері, поступово підвищує тиск на навколишні породи. Через це можуть виникати численні слабкі землетруси, деформуватися поверхня вулкана, підвищуватися температура ґрунту та змінюватися склад і кількість газів, які виходять із кратера або тріщин. Іноді перед виверженням з'являються нові гарячі джерела, посилюється виділення пари та вулканічних газів, зокрема водяної пари, вуглекислого газу та сірчистих сполук.
Коли тиск магми та розчинених у ній газів стає достатньо високим, вона починає підніматися каналами до поверхні. Якщо тиск перевищує міцність порід, відбувається прорив — магма виходить назовні у вигляді лави, а разом із нею в атмосферу потрапляють гази, попіл і уламки гірських порід. Залежно від властивостей магми виверження може бути відносно спокійним, коли лава повільно витікає з кратера, або вибуховим, коли швидке розширення газів буквально розриває магму на дрібні частинки та викидає їх високо в атмосферу.
Під час сильного вибухового виверження над вулканом може сформуватися величезна хмара попелу й газів, а схилами здатні рухатися розпечені потоки газу, попелу та уламків — пірокластичні потоки. Після зниження тиску та зменшення надходження магми активність вулкана поступово слабшає, хоча окремі викиди лави, газів та попелу можуть тривати ще довго. У деяких випадках виверження відбувається не одним вибухом, а серією епізодів, що можуть тривати від кількох годин до місяців або навіть років.
Інші новини науки
- Вчені зафіксували живу істоту на глибині майже 200 метрів у Антарктиді. Ця несподівана зустріч змінила уявлення дослідників про життя під льодом.
- 24 серпня 79 року сталася одна з найбільших катастроф в історії людства — виверження вулкана Везувія знищило кілька міст і забрало життя тисяч людей.