"Це лише початок": вчені отримали ДНК доісторичних людей з древніх малюнків (фото)
Вчені знайшли новий спосіб дослідження людей, які створювали доісторичне печерне мистецтво, — шляхом вилучення стародавньої людської ДНК зі стін печер. Дослідження, проведене в Іспанії та Португалії, показало, що генетичний матеріал може зберігатися на поверхнях скель упродовж тисяч років.
Хоча ДНК не вдалося безпосередньо пов'язати зі створенням конкретних малюнків, отримані результати відкрили новий шлях для вивчення стародавніх художників та спільнот, до яких вони належали, пише Science Alert.
Міжнародна команда під керівництвом дослідників з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка дослідила 24 панелі наскального мистецтва з 11 печер. Серед цих творів були прості лінії, геометричні фігури, трафарети рук та фігуративні малюнки.
Команда також проаналізувала відкладення на підлозі печер, де, ймовірно, готували пігменти, а також кістку птаха, забарвлену червоною охрою, яку, можливо, використовували як аерограф. З 120 зразків, зібраних зі стін печер, лише п'ять містили людську ДНК.
Два з цих зразків містили виключно людський генетичний матеріал, який, на думку дослідників, потрапив туди внаслідок прямого контакту, наприклад, дотику рук до стіни, слини під час видування пігменту через порожнисту пташину кістку або інших біологічних рідин.
Решта зразків містила також ДНК тварин, що свідчить про те, що вода або інші природні процеси перенесли цей матеріал на стіни печер. Під час дослідження вчені також виявили ДНК кашалота в одному місці, що вказує на те, що на цих тварин, ймовірно, полювали або їх обробляли доісторичні люди.
Дослідження показало, що збереження стародавньої ДНК на стінах печер було рідкісним явищем, але найкращий результат було отримано з поверхні, вкритої кальцитом — мінералом, який часто зустрічається у вапнякових печерах. Це відкриття свідчить про те, що подібні мінеральні покриття можуть підвищити шанси на виявлення генетичного матеріалу в майбутніх дослідженнях.
Дослідники визначили, що ДНК, знайдена в іспанській печері Коварон, належить людям із західної генетичної групи мисливців-збирачів, яка була широко поширена на Іберійському півострові. Альба Босомс Меса пояснила: "Це перший доказ збереження людської ДНК на стінах печер упродовж тисячоліть". Іполіто Колладо Гіральдо додав: "З огляду на надзвичайну чутливість сучасних методів аналізу стародавньої ДНК, нам було цікаво перевірити, чи міг такий контакт залишити сліди ДНК на наскельних малюнках". Команда зазначила, що потрібно провести додаткову роботу для вдосконалення методів відбору зразків та кращого розуміння умов, які сприяли збереженню ДНК.
Результати дослідження свідчать про те, що стіни печер можуть зберігати не лише художні твори. Вони також можуть містити біологічні сліди людей, які їх відвідували, надаючи нові підказки щодо стародавніх популяцій, міграції та культурних традицій. Дослідники сподіваються, що майбутні дослідження дадуть відповіді на питання про те, хто створив ці малюнки — чоловіки чи жінки, — як різні групи переміщалися по місцевості та як печерне мистецтво поширювалося з плином часу.
Як зазначив старший автор дослідження Матіас Мейєр: "Це лише початок". Якщо майбутні дослідження підтвердять ці результати, стіни печер можуть стати важливим джерелом інформації поряд із скам'янілостями, артефактами та стародавніми відкладеннями, допомагаючи археологам скласти чіткіше уявлення про історію людства.
Інші новини науки
- Дослідники розробили новий тип матеріалу для м'яких контактних лінз, який відновлює дрібні поверхневі подряпини під впливом звичайного ультрафіолетового світла.
- Дослідники виявили, що в стародавній Ассирії, ймовірно, було троє царів, імена яких були навмисно вилучені з офіційної історії. Про це вчені дізналися після вивчення пошкоджених глиняних табличок, написів та історичних записів з Месопотамії.