Відбувається культурна еволюція китів: у Середземному морі зафіксували дещо незвичайне (фото)

Упродовж багатьох років експерти вважали, що середземноморські кашалоти належать до єдиної культурної групи з простим спільним діалектом. Однак нещодавні дослідження поставили цю ідею під сумнів, пише Science Alert.

Біоакустик Тейлор Герш пояснив значення цих відомостей: "У нашому відкритті двох діалектних груп мене найбільше вразило те, наскільки чіткими виявилися відмінності, коли ми почали прислухатися".

Кашалоти живуть у високоорганізованих суспільствах. Вони утворюють сімейні групи, очолювані самками, які зазвичай складаються з до 20 особин. Ці менші групи належать до набагато більших кланів, що можуть налічувати тисячі кашалотів, розкиданих по величезних районах океану. Члени клану використовують специфічні моделі комунікації, відомі як "коди" — послідовності клацань, що застосовуються для соціальної взаємодії.

Ідею про те, що клани кашалотів мають унікальні діалекти, вперше подав у 2003 році морський біолог Люк Ренделл. Попередні дослідження свідчили, що кити з різними діалектами часто уникають змішування між собою і можуть розвивати відмінні соціальні звички. Наприклад, дослідження у Східних Карибах показали, що різні клани віддавали перевагу різним островам і місцям проживання, попри те, що мешкали в одному регіоні.

Щоб краще зрозуміти середземноморську популяцію, дослідники зібрали найбільшу колекцію код кашалотів, які коли-небудь аналізувалися в цьому регіоні. Дані походили із записів, зібраних у період з 2003 по 2021 рік поблизу іспанських Балеарських островів, а також із досліджень, проведених у період з 2005 по 2019 рік уздовж грецької Грецької траншеї. Загалом команда проаналізувала 5 291 коду.

Аналіз виявив чіткі відмінності у швидкості комунікації. Кити західної частини Середземного моря віддавали перевагу повільнішим кодам, завдяки чому кожне клацання було легко розрізнити. Натомість східні кити видавали набагато швидші послідовності клацань. Герш зазначив: "Західний тип коди досить повільний (кожен із чотирьох клацань легко почути), тоді як східний тип коди настільки швидкий, що насправді важко розрізнити всі чотири клацання".

Попри ці відмінності, дослідники не вважають, що ці дві групи перетворилися на цілком окремі культури. Натомість східна популяція, здається, розвиває власний стиль, зберігаючи при цьому зв'язки зі старими традиціями. Герш порівняв цю ситуацію з регіональними акцентами серед людей, пояснивши: "Сильні акценти можуть означати, що людям доводиться повторювати сказане, щоб їх зрозуміли, але зрештою обидві людини розмовляють англійською".

Дослідження також висвітлило кілька незвичайних особливостей середземноморських кашалотів. На відміну від багатьох популяцій кашалотів у світі, де дорослі самці тривалий час перебувають далеко від груп, очолюваних самками, середземноморські самці та самки, судячи з усього, залишаються в одних і тих самих водах упродовж життя.

Вчені вважають, що кашалоти вперше потрапили до Середземного моря близько 20 000 років тому і поступово поширилися по його глибоководних ареалах. За словами Ренделла, ця тривала ізоляція дозволила кашалотам накопичити унікальний запас знань про місця годування та безпечні маршрути. Він зазначив: "Ці знання стали унікальним культурним надбанням середземноморських кашалотів".

Хоча вчені досі не знають значення послідовностей клацань кашалотів, відмінності в комунікації дають цінні підказки щодо того, як розвиваються клани кашалотів. Розуміння цих форм поведінки допомагає розкрити складність тваринних суспільств і демонструє важливість захисту одного з найвидатніших морських видів Середземного моря.

Інші новини науки

• Інцидент у "Великій залі" печер Карлсбад у штаті Нью-Мексико, США, продемонстрував, як навіть незначна дія людини може вплинути на делікатну екосистему. У вересні 2024 року відвідувач випадково залишив чіпси "Cheetos" що стало причиною несподіваних змін екосистеми.
• Вчені детально дослідили лінивців та виявили генетичні ознаки, які можуть пояснити, як йому вдається виживати, витрачаючи так мало енергії. Лінивці відомі своїми надзвичайно повільними рухами та низьким метаболізмом.