Де ховаються найстаріші тварини на Землі: їхні сліди виявили у стародавніх підводних каньйонах
Дослідники заявили, що їм нарешті вдалося виявити рештки найдавніших тварин в історії нашої планети.
Історія Землі налічує мільярди років; протягом перших кількох мільярдів років життя на планеті залишалося переважно мікроскопічним. Лише в едіакарському періоді, близько 600 мільйонів років тому, почали з’являтися химерні гіганти. Таким чином, на планеті, де тривалий час панували мікроорганізми, нарешті з’явилися перші тварини, пише Science Alert.
У новому дослідженні команда з Університету Аделаїди звернула увагу на цей переломний момент в історії нашої планети. Вчені дослідили не лише самих тварин, а й те, як певні природні умови дозволили зберегти сліди їхніх м’яких тіл. Завдяки цьому вчені змогли виявити їх через півмільярда років — фактично, це були першопрохідці тваринного світу, але багато хто з них не був схожий на сучасних істот.
Зазначимо, що сукупність цих істот називають "едіакарською біотою" — різноманітні, переважно м'якотілі організми. Вони відрізнялися небаченими до того розмірами та складністю будови, а у деяких навіть були вирости, що нагадували за формою знак запитання. На жаль, незабаром вони зникли в ході масового вимирання, близько 550 мільйонів років тому.
У міру того, як з’являлися й поширювалися нові види тварин, едіакарська біота, здавалося, безслідно зникла в історії. Більше того, здається вельми неймовірним те, що ми взагалі знаємо про їхнє існування.
За словами провідної авторки дослідження, геологині з Університету Аделаїди Кароль Фенріх, унікальне поєднання ландшафтів, особливостей узбережжя та клімату едіакарського періоду допомогло зберегти свідчення їхнього існування.
У центрі уваги команди опинилися гірські породи хребта Фліндрес у Південній Австралії. Цей регіон відомий своїми унікальними знахідками — тут виявлено безліч різноманітних і чудово збережених скам’янілостей, що належать до едіакарського періоду.
У ході нового дослідження вчені проаналізували геологічні особливості хребта Фліндерс, щоб відтворити вигляд ландшафту, який існував близько 550 мільйонів років тому. Зокрема, вони дослідили, як змінювалася місцевість наприкінці едіакарського періоду та як відбувалося накопичення осадових порід, що містять скам’янілості.
У результаті вченим вдалося виявити сліди гігантських підводних каньйонів, орієнтованих на південний схід — їхня глибина сягала 280 метрів, а ширина в деяких місцях перевищувала кілометри. За словами Фенріха, йому та його колегам вдалося виявити докази того, що величезні підводні каньйони прорізали континентальний шельф, а потім були стрімко затоплені внаслідок підвищення рівня моря. Це, у свою чергу, створило умови, завдяки яким збереглося одне з найбагатших у світі скупчень едіакарських скам’янілостей.
Інші новини науки
- Понад 9 мільйонів років тому туша кита опустилася на морське дно: так вчені відкрили новий вид
- Земля перетворилася на лаву: мільйони крабів знову захопили острів Різдва