Втрачений храм знайшли у Чорногорії: його збудували на священній горі (фото)

Розкопки на горі Відов-Врх, поблизу Герцег-Нові, розпочалися в жовтні 2026 року під керівництвом археологині Радміли Чапін. Команда досліджує планування поселення, його вік та збережені споруди, пише Arkeonews.

Археологи класифікують це поселення як "градіну" — тип гірських поселень, поширених на Балканах, які могли слугувати місцем проживання, притулком та оборонним пунктом для місцевої громади.

Дані свідчать, що поселення було заселене в період між IV і I століттями до н. е. і мало спільні риси з гласінацькою культурою західних Балкан. Однак його точні межі та внутрішнє планування залишаються нез'ясованими.

Теорія про святилище виникла на основі розкопок, проведених у 2009 році навколо церкви Лазариця. У дослідженні, опублікованому в 2015 році в журналі "Nova antička Duklja", Радміла Чапін та Джордже Чапін дослідили фрагменти посуду з двома ручками, відомого як "канфари". Деякі уламки мали на поверхні невеликі опуклі виступи — цю особливість дослідники порівняли з керамікою з інших стародавніх священних місць.

Ці подібності спонукали дослідників замислитися над тим, чи використовували мешканці Відов-Врха частину пагорба для проведення релігійних обрядів. Однак там не було виявлено жодного храму, а сама лише кераміка не дозволяє встановити точне призначення цієї місцевості.

Назва пагорба також може зберігати сліди давніх вірувань. У своєму дослідженні вчені розглянули можливий зв'язок між назвою "Відов-Врх" та місцевим божеством. Вони порівняли її з вотивними вівтарями римського періоду, знайденими в Топуско (сучасна Хорватія), на яких містяться присвяти божествам на ім'я Відасус і Тана. Дослідники давньодалматинської релігії пов'язують цих персонажів із римськими богами Сільваном та Діаною.

Таке порівняння вказує на ймовірність того, що місцеві релігійні традиції зберігалися й за часів римського панування. Однак на Відов-Врх не було знайдено жодного напису, в якому згадувалися б імена божеств.

Ще одним прикладом є пагорб Градіна поблизу Рісана в Чорногорії. У елліністичний період він слугував акрополем стародавнього Різона, де дослідники пов'язують священну територію з Медаурусом — місцевим богом-захисником.

Там також були зведені римські релігійні споруди, а пізніше — середньовічна церква. Ці два пагорби свідчать про те, що високі поселення вздовж Адріатичного моря могли виконувати релігійні функції в різні періоди, але підтвердженого прямого зв'язку між Відов-Врх і Різоном немає.

Церква Лазариця також зберігає свідчення пізнішої історії пагорба. Під час археологічних робіт у 2009 році було розкопано ділянку площею близько 73 квадратних метрів. Дослідники виявили фундаменти церкви XV століття, стіни, пов'язані з реставрацією 1889 року, та набагато давніші іллірійські споруди.

Особливо примітно, що північна та південна стіни церкви були зведені безпосередньо над стародавніми іллірійськими стінами. Під час розкопок також було знайдено елліністичну кераміку, золоту сережку, частину бронзового пояса, що датується IX століттям, та інші предмети різних періодів.

Новий проєкт має на меті дати відповіді на питання, що залишилися відкритими після попередніх досліджень. Паралельно з розкопками команда вивчає шари ґрунту та архітектурні залишки, щоб встановити, коли поселення було заселене та як використовувалися його різні ділянки.

Інші новини науки

• До польського музею передали колекцію цінних артефактів віком 2 000 років. Ці предмети можуть бути пов'язані з племенами вандалів.
• У 1982 році група студентів-археологів розпочала розкопки у кар'єрі на півдні Англії. Їхня знахідка призведе до відкриття одного з найважливіших археологічних пам’яток Великої Британії.