Розділи
Матеріали

60 років тому уранову шахту законсервували й вважали безпечною: виявилося, що це не так

Тая Кітова
Природний заповідник Аркарула розташований у Південній Австралії | Фото: Arkaroola Wilderness Sanctuary

Десятки років тому уранові відходи на австралійському руднику були надійно ізольовані та законсервовані, але, схоже, мікроби мали інші плани щодо цього.

У 1944 році гірська порода з рудника Маунт-Пейнтер, розташованого в самому серці Австралії, була відправлена до США для проведення експериментів у рамках "Манхеттенського проєкту". Наслідки цих подій виявилися набагато цікавішими, ніж вважалося раніше, пише Science Alert.

Вчені вважали, що сама копальня Маунт-Пейнтер, як і уран та рідкоземельні елементи, що містяться в ній, надійно "законсервовані" у сухих відвалах. У 1965 році рудник було остаточно закрито, а згодом його територія увійшла до складу природного заповідника Аркарула. На жаль, аналіз нещодавніх проб, взятих з поверхні відвалів на ділянці № 6 рудника Маунт-Пейнтер, показує, що це місце, можливо, не таке безпечне, як вважалося раніше.

Раніше вважалося, що ці відвали залишалися недоторканими понад 80 років. Однак насправді щось переміщує потенційно небезпечні мінерали на поверхню відвалів, де вони накопичуються у несподівано високих концентраціях.

У недавньому дослідженні вчені висловили припущення, що мікроби, які мешкають у товщі породи, ймовірно, переносять токсичні речовини у верхній 10-сантиметровий шар відвалів у вигляді поліметалевих наночастинок.

За словами співавтора дослідження, геолога Жоеля Брюггера, раніше вважалося, що в таких посушливих умовах природа надійно утримує токсичні метали, але крихітні організми доводять протилежне. По суті, вони діють як мікроскопічні фабрики: руйнують стійкі мінерали та вивільняють такі елементи, як уран, у навколишню екосистему. Втім, вчені визнають, що для підтвердження того, що саме мікроби відповідальні за зміни, які спостерігаються у відвалах, потрібні додаткові дослідження. Однак сьогодні це здається найімовірнішою гіпотезою, оскільки інших переконливих пояснень просто не існує.

Зазначимо, що вчені також фіксували випадки взаємодії радіаційно-стійких мікроорганізмів з урановими відходами й в інших регіонах світу. При цьому найбільше занепокоєння викликає той факт, що ці мікроби, ймовірно, перетворюють мінерали з нерозчинних фосфатів на колоїдні форми, здатні легко переміщатися в навколишньому середовищі.

Не є таємницею, що уран має високу радіоактивність, і вплив цього елемента може завдати серйозної шкоди здоров’ю людей та інших живих організмів. Як наслідок, вчені закликають до негайного перегляду підходів до поводження з гірничопромисловими відходами.

Інші новини науки