Розділи
Матеріали

Кубок Лікурга: вчені розгадали таємницю давньоримського скла, що змінює колір (фото)

Андрій Кадук
Кубок Лікурга: вчені розгадали таємницю давньоримського скла, що змінює колір | Фото: Guardian

Оптичні технології, застосовані під час створення Кубка Лікурга, виготовленого 1600 років тому, вже давно ставили вчених у глухий кут.

Одним із головних шедеврів давньоримського мистецтва та скляного ремесла є Кубок Лікурга, який зараз зберігається у Британському музеї. Цей скляний кубок було виготовлено у IV столітті нашої ери, і він здатний змінювати свій колір. За звичайного освітлення давньоримський кубок має зелений колір, але якщо підсвітити його ззаду, то колір змінюється на червоний. Це вражаюче досягнення в галузі оптичної інженерії давно ставило істориків у глухий кут. Тепер вченим із Шеффілдського університету вдалося відтворити цей дивовижний оптичний ефект, скориставшись стародавнім рецептом, відновленим на основі фрагмента оригінального римського дихроїчного, тобто двоколірного, скла, з якого виготовлено Кубок Лікурга, пише The Guardian.

Кубок Лікурга — це єдиний збережений давньоримський предмет, виготовлений із дихроїчного скла. На стінках кубка зображено загибель фракійського царя Лікурга, який намагався вбити Амброзію, послідовницю бога виноробства Діоніса. Амброзія перетворилася на виноградну лозу, яка обвилася навколо царя й задушила його. Діоніс на кубку глузує з Лікурга. Вважається, що кубок змінює свій колір через те, що у склі містяться найдрібніші частинки золота та срібла.

Вчені з 1960-х років намагалися створити таке саме скло, яке змінює колір залежно від освітлення, але лише тепер дослідникам вдалося відтворити таку оптичну технологію.

При звичайному освітленні давньоримський кубок має зелений колір, але якщо підсвітити його ззаду, то колір змінюється на червоний
Фото: Guardian

Найскладнішим завданням для вчених було ввести у скло наночастинки золота та срібла, розмір яких у тисячу разів менший за піщинку. Для цього вони створили густу розплавлену скляну масу з температурою понад 1000 градусів за Цельсієм. У міру охолодження скляної маси навколо наявних у ній частинок почали утворюватися нанокристали золота та срібла.

За словами вчених, біле світло складається з безлічі різних кольорів. Наночастинки золота та срібла набагато менші за довжину хвилі світла, і за певних умов вони блокують деякі кольори, впливаючи на електрони в атомах.

Якщо пропустити світло крізь давньоримське дихроїчне скло, то частинки золота та срібла затримають сині та зелені промені, пропускаючи лише червоні та помаранчеві. Якщо ж світло відбивається від поверхні, частинки розсіюють його, створюючи зелений колір, пояснюють вчені.

Вчені вважають, що кінцевий колір скла значною мірою залежав від умов усередині печі. Якщо заготовку розміщували в іншому місці, колір виходив іншим. Така висока чутливість кольору до розташування в печі свідчить про те, що стародавнім римлянам було складно контролювати результат. Тому, найімовірніше, у випадку з Кубком Лікурга їм просто дуже пощастило.

Одна з теорій припускає, що зміна кольору з зеленого на червоний на Кубку Лікурга символізувала дозрівання винограду. Можливо, стародавні римляни використовували цей предмет під час якогось ритуалу, пов’язаного зі вживанням вина.

Інші новини науки