Розділи
Матеріали

Всупереч науці: блогер, який пропагує ЗСЖ, заявив, що п'є радіоактивну воду 250 днів поспіль (відео)

Тая Кітова
Те, що це антикваріат, ще не означає, що це безпечно | Фото: Flickr

У 2026 році блогер, який пропагує здоровий спосіб життя, стверджує, що п’є радіоактивну воду вже 250 днів. Більше того, він стверджує, що це корисно для людського організму.

Здавалося б, у сучасному світі навряд чи знайдеться людина, яка не знає, що радіація небезпечна для всього живого. І все ж, це так. У 2026 році власник Instagram-акаунта cultivateelevate Метт Реске заявив, що весь цей час уряди приховували від нас щось важливе: "радіація корисна" для нашого здоров’я. Відомо, що блогер пропагує здоровий спосіб життя і тепер стверджує, що вже 250 днів п’є радіоактивну воду, пише IFLScience.

Схоже, настав час нагадати, чому радіація є такою небезпечною для всього живого на Землі.

Відкриття радіації

У глобальному масштабі людство дізналося про радіацію не так вже й давно. Однак уже понад століття нам достовірно відомо, що радіація є небезпечною для організму людини і її не варто пити.

Ще у 1895 році Вільгельм Рентген, експериментуючи з катодними трубками, відкрив рентгенівське випромінювання. Вчений помітив дивне флуоресцентне світіння в іншому кінці кімнати, хоча трубка, з якою він працював, була повністю обгорнута чорним папером. Після цього всі поважні вчені зосередилися на вивченні рентгенівських променів, проводячи безліч експериментів і не замислюючись над тим, наскільки це безпечно.

Серед них був французький фізик Анрі Беккерель, який у 1896 році вирішив з’ясувати, чи існує зв’язок між рентгенівським випромінюванням і природною фосфоресценцією, і для цього скористався солями урану, які він успадкував від батька.

Гіпотеза фізика полягала в тому, що уран поглинає сонячне світло, а потім випромінює цю енергію у вигляді рентгенівських променів. Щоб перевірити свою теорію, Беккерель загорнув солі урану в чорний папір і поклав їх на фотопластинку в сонячний день у Парижі. Якби день видався сонячним і уран не вплинув на фотопластинку, це підтвердило б правильність гіпотези.

На жаль, під час експерименту небо було затягнуте хмарами. Проте Беккерель вирішив проявити пластинки й виявив, що уран випромінює радіацію без впливу сонячного світла. До речі, за відкриття спонтанної радіоактивності Беккерель, а згодом Марія та П’єр Кюрі, були удостоєні Нобелівської премії.

Зазначимо, що всі ці експерименти не були безпечними — прикладом цього є Марія Кюрі, яку поховали у труні зі свинцевим обшиттям через високий рівень радіації в її організмі.

Вплив радіації на організм

Людство досить швидко й на власному гіркому досвіді дізналося, як радіація впливає на організм. Про це стало відомо незабаром після початку досліджень: спочатку вчені отримували опіки випадково, а потім уже навмисно піддавали себе дії радіації. Наприклад, П’єр Кюрі добровільно піддав свою руку впливу радію протягом кількох годин — це призвело до появи ураження, схожого на опік. Зазначимо, що ураження прогресувало, а для його загоєння знадобилося кілька місяців.

До речі, Анрі Беккерель випадково отримав такий самий опік, коли носив у кишені жилета скляну трубку з сіллю радію. Однак знадобилося набагато більше часу, щоб людство усвідомило інші наслідки радіації, зокрема підвищений ризик розвитку раку. На той час на ринку вже з’явилося безліч товарів, які рекламувалися як корисні для здоров’я завдяки вмісту радіоактивних речовин. Наприклад, зубна паста Doramad або радіоактивні картки для сигарет, які обіцяли поліпшити смак і знизити вміст смол та нікотину. Крім того, з’явився напій під назвою "Радітор" (Radithor), що містив радіоактивні ізотопи радій-226 і радій-228. Неважко здогадатися, що вживання цього радіоактивного "соку" призводить до руйнування кісток і щелеп.

Отже, людству вже давно відомо, що вживання радіоактивних напоїв, як і робота з радіоактивною фарбою, аж ніяк не корисні для здоров’я. І все ж у сучасному світі з’явився інфлюенсер, який стверджує, що існує певна змова, яка приховує користь радіації для здоров’я.

Власник акаунта Метт Реске стверджує, що п’є воду з посудини 1920-х років під назвою Revigator. Глазурований керамічний корпус цього посуду має пористу внутрішню поверхню, до складу якої входить уранова руда.

Передбачається, що вода, налита в посудину, вбирає радон, який виділяється під час розпаду радію в руді. Залежно від типу води концентрація радону могла коливатися від кількох сотень до кількох сотень тисяч пікокюрі на літр.

Чи безпечне вживання такої води? Дослідження Національного інституту стандартів і технологій, проведене у 2010 році, виявило в цих старовинних глечиках високий рівень радону, а також токсичні концентрації миш’яку та свинцю.

Інші новини науки

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо у вас виникли проблеми, зверніться до фахівця.