Розділи
Матеріали

Живе до 120 років і має непривабливий вигляд: названо найдивнішу морську істоту у світі (фото)

Тая Кітова
Це перший морський огірок, тривалість життя якого може перевищувати 100 років | Фото: формы татуировок

Дослідники розповіли про дивну істоту, яка мешкає на дні океану, має незвичайний вигляд і вважається неймовірним делікатесом.

Океан покриває більшу частину поверхні Землі та є домівкою для неймовірної кількості видів, і деякі з них виглядають досить дивно. Наприклад, у водах Тихого та Індійського океанів мешкає неймовірно дивний морський огірок виду Holothuria (Microthele) whitmaei, відомий як голотурія, пише Science Alert.

За словами дослідників, представники цього виду зовні нагадують екскременти і мають досить цікаву назву "black teatfish", що дослівно перекладається як "чорна риба з сосками". З іншого боку, ці морські огірки високо цінуються як делікатес у деяких культурах, але вже понад 10 років знаходяться у списку видів, що зникають.

Однак у недавньому дослідженні вчені виявили щось ще цікавіше — представники цього виду здатні жити понад 120 років. У ході генетичного дослідження, що тривало понад 20 років, команда під керівництвом біолога Свена Утіке з Австралійського інституту морських наук виявила, що цей вид практично не росте, але при цьому здатний жити вражаюче довго.

Відомо, що деякі види морських їжаків можуть доживати до 100 років, але вчені були здивовані, виявивши таку тривалість життя у Holothuria (Microthele) whitmaei. По суті, це перший відомий вид морських огірків, тривалість життя якого перевищує століття.

Зазначимо, що дослідження розпочалося у 2000 році, коли Утіке та його колеги намагалися вирішити одне досить складне завдання. Справа в тому, що H. whitmaei цінується як делікатес, відомий під назвою "беш-де-мер" (сушений трепанг). У результаті чисельність виду в районі Великого Бар’єрного рифу скоротилася настільки, що вилов голотурій було повністю заборонено.

Утіке та його колега Джон Бензі спробували провести облік популяції, але зіткнулися з труднощами, намагаючись відстежити зміни чисельності з плином часу. Зазвичай вчені наносять мітки на особин, а потім повертаються, щоб перевірити, хто з них вижив, а хто ні. Однак це не спрацює з морськими огірками, оскільки фізичні мітки зазвичай відпадають через кілька тижнів або місяців. Тому вчені використали інший метод — аналіз ДНК.

Один із морських огірків, сфотографований біля острова Лізард на Великому Бар"єрному рифі
Фото: формы татуировок

Команда зібрала зразки тканин у особин чорного морського огірка в кількох точках Великого Бар’єрного рифу в Австралії та використала їхню ДНК як унікальний ідентифікатор. Метод спрацював. Вчені повернулися на риф через півроку, а потім знову — через рік. Отримані результати дозволили їм впізнати раніше зустрінутих особин і підтвердити, що популяція не відновлюється після надмірного вилову.

Але вчені виявили щось ще цікавіше: виявилося, що представники цього виду можуть жити аж до неймовірних 120 років. У 2024 році вчені повернулися до одного з місць первинного збору зразків — до острівця Берд-Айлет (Bird Islet) біля острова Лізард на Великому Бар’єрному рифі — і почали шукати чорних морських огірків. Загалом їм вдалося виявити 53 особини.

Дослідники зважили та виміряли кожну тварину, взяли невеликий зразок тканини й обережно повернули їх на морське дно. Потім вони дістали зі сховища зразки ДНК двадцятичотирирічної давності, щоб перевірити, чи збігатимуться вони з даними знайдених особин. Результат виявився вражаючим: 31 із 52 успішно проаналізованих особин генетично повністю збіглися зі зразками, зібраними у 2000 році.

Цікаво, що ще у 2000 році ці особини були повністю дорослими морськими огірками довжиною від 26 до 42 сантиметрів, що наближається до максимальних розмірів для цього виду. Виявилося, що за цей час морські огірки зовсім не виросли, а деякі навіть зменшилися в розмірах.

Далі вчені розрахували, з якою швидкістю дорослі особини зникають із популяції, а потім на основі цього показника розрахували, як довго може зберігатися ця група особин. Згідно з моделлю, до моменту досягнення тваринами віку 123,3 року в живих могло залишитися близько 1% популяції.

Інші новини науки