Археологи знайшли втрачене римське місто: його раптово покинули всі жителі (фото)

Дослідження дозволили нанести на карту міську територію площею від 25 до 30 гектарів. Вчені виявили регулярну мережу вулиць, будівлі, поховання та великий амфітеатр, пише Heritage Daily.

Геральд Грабгерр з Інсбруцького університету зазначив: "Геофізичні вимірювання показують міську територію площею від 25 до 30 гектарів із регулярною сіткою вулиць та амфітеатром, розрахованим на близько 8 000 осіб".

За оцінками вчених, місто існувало лише близько століття. Дані свідчать, що воно було засноване приблизно у 80 році н. е. і покинуте близько 180 року н. е. Барбара Кайнрат з організації "Research Archaeology" зазначила: "Немає жодних доказів того, що поселення було зруйновано". Натомість знахідки вказують на плановий відхід з цієї території.

Поселення було частиною ширшого римського військового ландшафту вздовж дунайського кордону. У 2017 році Грабгерр виявив кам'яний форт II століття в Штайні, а пізніші дослідження виявили більш раннє укріплення з дерева та землі.

Ця військова позиція допомагала контролювати переправу через Дунай поблизу гирла річки Айст. Сусідня долина також забезпечувала короткий торгівельний шлях між Дунаєм і Влтавою, з'єднуючи римські території з землями за межами імперії.

Розмір міста є однією з його найнезвичайніших особливостей. Цивільні поселення часто виростали поруч із римськими фортами, щоб забезпечувати солдатів товарами та послугами, але Штейн, судячи з усього, був навмисно спланований.

Його площа від 25 до 30 гектарів порівнянна з автономними римськими містами в інших частинах Норикуму. Наявність поблизу амфітеатру підкріплює припущення, що поселення обслуговувало набагато більшу кількість населення, ніж приблизно 500 солдатів, дислокованих у допоміжному форті.

Кладовища надають додаткові докази статусу міста. Археологи виявили могили, гробниці та кургани поруч із дорогами, що ведуть із поселення, зокрема велике поховання на північному заході. Деякі споруди були достатньо масивними, щоб припустити, що там мешкали заможні або високопоставлені мешканці.

Можлива ідентифікація як Клаудівіум додає цьому місцю ще один шар значення. Птолемей зафіксував координати Клаудівіума, які, на думку дослідників, точно відповідають Штайну. У його описі також згадується річка, що впадає в Дунай з півночі, що може відповідати річці Айст.

Дата покидання міста також може пояснити, що сталося. Близько 180 року н. е. помер Марк Аврелій, і імператором став його син Коммод, тоді як Маркоманнські війни вздовж Дунаю добігали кінця. Римська стратегія в регіоні змінилася, і дослідники припускають, що місто, ймовірно, було покинуте, оскільки римська влада зосередилася в Лауріакумі, сучасному Енсі.

Деякі мешканці, можливо, переїхали до Лауріакума. На обох ділянках археологи виявили обладнання для лиття бронзи та подібні типи фібул. Упродовж приблизно 50 років Лауріакум виріс у розмірах приблизно втричі порівняно з покинутим містом у Штайні. Старе поселення, судячи з усього, було розібране на будівельні матеріали, придатні для повторного використання.

Подальші дослідження можуть прояснити, хто мешкав у Штайні, чому місто було збудовано в таких великих масштабах і чому його покинули приблизно через століття. Поєднання аероархеології, геофізичних досліджень, цілеспрямованих розкопок та наукового аналізу може надати додаткові докази.

Інші новини науки

• У Італії вчені вже втретє знайшли меч бронзової доби у озері Меццано. Це місце вже стало джерелом цінних артефактів, хоча дослідження ще не завершилися.
• У Німруді виявили заможні гробниці ассирійських цариць. Всередині археологи знайшли сотні дорогоцінних артефактів.