Їх знайшли на Чернігівщині 100 років тому: таємничі фігурки розкрили свої таємниці (фото)
Міжнародна група вчених дослідила древні фігурки з бивня мамонта, виявлені на Мізинській стоянці на Чернігівщині понад сотню років тому. Дослідники виявили, що візерунки, викарбувані на цих артефактах, не були випадковими.
У ході дослідження було вивчено 18 статуеток, відомих як мізинські "Венери", які були знайдені понад століття тому у Мізині Чернігівської області. У міжнародному проєкті взяли участь українські дослідники з Національного музею історії України, пише #ШОТАМ.
Фігурки було досліджено під мікроскопом, а шість із них також було перетворено на детальні 3D-моделі в рамках проєкту Ukrainian Heritage Digitisation and Dissemination Initiative. Дослідженням займалася українська громадська організація "Архаїка" спільно з Посольським фондом США зі збереження культурної спадщини.
Національний музей історії України надав обмежений доступ до артефактів для потреб проєкту, що дозволило дослідникам створити високоякісні цифрові записи цих крихких предметів.
Дослідники з України, Норвегії, Великої Британії та Німеччини під керівництвом Симона Радченка виявили, що палеолітичні майстри ретельно планували орнаменти та поєднували двовимірні візерунки з тривимірною формою кожної фігурки. Це відкриття свідчить про те, що художні прийоми, які використовувалися в Мізині, були складнішими, ніж вважалося.
"Наше дослідження допомагає розкрити складну історію розвитку мистецтва в Європі — від найменшого штриха на поверхні бивня до непомічених раніше особливостей тисячолітнього розвитку мистецтва", — зазначив Симон Радченко.
Дослідники також порівняли виробництво жіночих фігурок у Європі за період, що охоплює приблизно 44 000–12 000 років тому. Вони дійшли висновку, що мізинські "Венери" з'явилися незабаром після піку холодного періоду льодовикової епохи. Згідно з дослідженням, це були перші європейські фігурки, виготовлені з використанням саме цих технік і стилів.
Особлива унікальність мізинських зразків полягає в тому, що їхній характерний орнамент більше не повторювався в пізніших європейських художніх традиціях.
"Це відкриття дає дивовижну можливість зрозуміти, як люди палеоліту сприймали свій матеріальний світ і взаємодіяли з ним. Наочні докази того, наскільки невід'ємною частиною мистецьких практик були мамонт — не лише як ресурс кісток та бивнів, а й як джерело мистецького натхнення — це справжній прорив у нашому розумінні первісного мистецтва та матеріальної культури", — зазначила Емі Літтл, професорка університету Йорка.
Мізинські "Венери" зберігають не лише стародавні зображення. Їхні поверхні свідчать про те, що доісторичні митці могли адаптувати свої ескізи до фізичної структури самого матеріалу, поєднуючи властивості бивнів мамонта та власні орнаменти.
Інші новини науки
- Археологи повідомили про розкопки у Черкасах, у ході яких виявили артефакти XIX століття. Ці знахідки надали цінну інформацію про минуле міста.
- Поблизу Галича археологи знайшли старовинні артефакти, які вказують на існування середньовічної митниці. Знахідки виявили під час розкопок поблизу села Крилос.