Розділи
Матеріали

За 47 років льодові щити втратили 12 трильйонів тонн льоду: справа зовсім не у таненні льодовиків (відео)

Тая Кітова
На цьому знімку, зробленому супутником Copernicus Sentinel-2, зображено льодовик Туейтс в Антарктиді у лютому 2026 року | Фото: засуха

Нове масштабне дослідження показує, що два найбільші льодовикові щити планети за останні 47 років втратили неймовірну кількість тонн льоду.

Група з 58 вчених з різних куточків світу провела масштабне дослідження, результати якого показали, що два найбільші льодовикові щити Землі втратили понад 12 трильйонів тонн льоду всього за 47 років. У результаті сумарна втрата льоду крижаними щитами Антарктиди та Гренландії призвела до підвищення рівня океану приблизно на 331,4 міліметра з 1979 року, пише Science Alert.

У ході дослідження команда об’єднала результати 42 окремих спостережень за льодовиковими щитами, використавши дані, отримані під час 27 супутникових місій. Вчені вважають, що ці результати є найдостовірнішою на сьогодні картиною довгострокових змін двох найбільших льодових щитів планети за останні 50 років.

Зазначимо, що супутникові спостереження за льодовим щитом Гренландії проводяться з 1972 року, а за льодовим щитом Антарктиди — з 1979 року. За словами вчених, їхня оцінка враховує лише ті зміни маси льодових щитів, які впливають на рівень моря, але не стосується втрат льоду, спричинених витонченням або відступом шельфових льодовиків.

Результати показали, що 84 % втрат льоду зумовлені дисбалансом у динаміці льодовиків, особливо в тих місцях, де вони стикаються з океаном. За словами провідної авторки дослідження, гляціолога з Нортумбрійського університету Інес Отосака, більше половини втраченого льоду потрапило в океан у результаті прискорення руху льодовиків, а не розтануло на поверхні. Простіше кажучи, усе вказує на те, що льодові щити втрачають лід, реагуючи на потепління океану. Решта 16 % втрат, за словами вчених, були пов’язані з атмосферними процесами, такими як поверхневе танення та випадання снігу.

У міру того, як ми продовжуємо викидати в атмосферу парникові гази внаслідок спалювання викопного палива, океан поглинає більшу частину тепла. Чим більше теплової енергії надходить у океанічні системи, тим теплішими стають води океану, а океанічні течії — інтенсивнішими.

У Гренландії цей процес спричиняє явище, відоме як "атлантифікація": тепліші води з Атлантики проникають далі на північ, ніж будь-коли раніше, і наступають на другий за величиною льодовий щит у світі.

Водночас в Антарктиді циркумполярні течії посилюються під впливом сильніших вітрів та потепління вод. Переносячи теплі води до льодових щитів на обох полюсах Землі, ці течії проникають дедалі глибше в товщу льодовиків і під їхню основу, впливаючи теплом з нових напрямків. Дані також вказують на те, що темпи втрати льоду різко зросли з 1990-х років. Ще більш тривожним є те, що цей процес неможливо повернути назад.

Інші новини науки