Під австралійською рівниною виявлено щось несподіване: воно перебуває тут сотні мільйонів років

Іноді геологічні особливості місцевості є очевидними: розломи залишають у землі гігантські тріщини, величезні валуни посеред поля є явним свідченням того, що їх залишили танучі льодовики, а чіткі різнокольорові шари осадових порід у відслоненнях демонструють історію накопичення відкладень у цьому районі. Але іноді геологічні структури Землі настільки непомітні, що їх майже неможливо розгледіти неозброєним оком, пише Science Alert.

Щось подібне вчені нещодавно виявили на рівнині Налларбор — величезній безлісій пустелі в Австралії. Відомо, що ця величезна плоска карбонатна платформа займає площу понад 200 000 квадратних кілометрів і піддається впливу вивітрювання вже понад 14 мільйонів років. Вона майже не зазнавала тектонічних деформацій чи зледенінь, а накопичення осадів у цьому місці було мінімальним — завдяки цьому збереглася напрочуд стабільна хроніка геологічного минулого.

За словами головного автора нового дослідження, географа з Університету Кертіна Матея Ліпара, у новій роботі вони разом із колегами виявили, що поверхня рівнини Наллабора усіяна довгими неглибокими улоговинами — на перший погляд вони нагадують сліди водної ерозії, проте аналіз вказує на зовсім інше походження.

Результати дослідження показують, що улоговини можуть простягатися на кілометри, але їхня ширина становить від 100 до 500 метрів, а глибина сягає щонайменше 9 метрів. По суті, рельєф настільки слабо виражений, що їх ледь помітно. За словами вчених, на перший погляд ці нешкідливі поглиблення насправді можуть бути поверхневими слідами процесів, що відбуваються на значно більшій глибині.

За словами Ліпара, вони разом із колегами зіставили дані картографування та геофізичних досліджень, а також відомості про печери та результати аналізу відкладень — результати показали, що ці улоговини, ймовірно, пов’язані з глибокими печерними системами, розташованими під рівниною Налларбор.

Деякі місцеві печери неглибокі, але інші, як відомо, простягаються під землю на глибину 50–150 метрів, а також мають ходи, ширина яких сягає десятків метрів, а довжина — сотень метрів. Вважається, що ці печери утворилися в далекому минулому, коли ґрунтові води, проходячи крізь вапняк, розчиняли його, утворюючи підземні канали.

Згодом, у міру зниження рівня ґрунтових вод, печери осушилися, а їхні склепіння почали обвалюватися. У міру того, як ці гігантські печерні системи руйнувалися знизу, ґрунт над ними зміщувався, залишаючи сліди на поверхні рівнини. За словами вчених, вони дійшли такого висновку, дослідивши п’ять протяжних заглиблень, зокрема западину Кунальда довжиною близько 22 кілометрів та западину Янгунабі довжиною близько 28 кілометрів.

Інші новини науки

• Під льодами Антарктиди знайдено щось древнє й особливе: це допомогло життю з’явитися на Землі
• Хрестоносці оселилися на Святій Землі 850 років тому: вони буквально привезли з собою свої будинки