Найнебезпечніша професія у світі: люди змушені цілий місяць говорити голосом Дональда Дака (відео)

У світі існує безліч небезпечних професій, і однією з найнебезпечніших серед них вважається робота на нафтовій платформі, яка вимагає серйозної адаптації до життя у відкритому морі під час штормової погоди, пише IFLScience.

Багато чого в роботі на нафтовій платформі може лякати, проте тут також є група робітників, яким доводиться виконувати вкрай відповідальні завдання, розмовляючи при цьому голосом Дональда Дака. Мова йде про водолазів, які працюють методом насичення, а їхня професія — щось неймовірне.

Самі по собі нафтові платформи виглядають дуже вражаюче — величезні споруди посеред суворої морської стихії. Щоб змусити їх працювати, знадобилися серйозні наукові знання, технології, інженерні розрахунки та математика, а підтримання їх у робочому стані вимагає ще більших зусиль. На щастя, нам непогано вдалося освоїтися в океані — люди навчилися дихати під водою та безпечно вирівнювати тиск, що дозволило занурюватися на велику глибину й підніматися назад на поверхню, не ризикуючи захворіти на небезпечну кесонну хворобу.

За словами вчених, кесонна хвороба виникає через те, що під тиском у крові та тканинах водолаза розчиняється більше азоту. Якщо підйом неконтрольований і занадто швидкий, розчинений азот утворює бульбашки, замість того щоб безпечно виводитися через легені. Саме тому дайверів навчають підніматися на поверхню з безпечною швидкістю.

Однак для деяких дайверів занурення — це не просто відпочинок, а професія, яка передбачає життя в умовах екстремального тиску протягом цілого місяця. Таких фахівців називають водолазами, що працюють методом насичення — ці люди працюють на глибині від 90 до 300 метрів. Щоденні спуски та підйоми на таку глибину недоцільні ні з логістичної, ні з медичної точки зору: у результаті водолази змушені жити в спеціальних барокамерах для насичення.

Зазначимо, що барокамери для насичення — це металеві капсули, повністю ізольовані від зовнішнього середовища. Такі системи часто встановлюють на суднах забезпечення водолазних робіт, що дає змогу фахівцям перебувати в умовах постійного тиску.

За словами вчених, рівень тиску залежить від обраної глибини занурення і відповідає тому, з чим водолази зіткнуться, спустившись в океан у водолазному дзвоні та вийшовши у відкриті води на великій глибині — у таких умовах вони можуть перебувати до 28 днів.

Для підтримання життя водолазів у герметичну барокамеру подають повітря, однак тут знову виникають складнощі через азот. Справа в тому, що під високим тиском легені стискаються, що підвищує ризик розвитку так званого "азотного наркозу". Дослідження показують, що відчуття в цьому випадку нагадують дію "веселячого газу". Однак стан може погіршуватися, викликаючи галюцинації та порушення здатності приймати правильні рішення.

Щоб вирішити цю проблему, азот замінюють сумішшю гелію та кисню, відомою як геліокс. Фактично, це той самий гелій, завдяки якому святкові повітряні кульки злітають увис. Це також означає, що у всіх, хто дихає цією сумішшю, змінюється голос — у результаті водолази цілий місяць розмовляють голосом Дональда Дака.

Зазначимо, що голос Дональда Дака — це результат двох факторів:

• по-перше, впливу гелію на резонанс голосових зв’язок;
• по-друге, умов усередині барокамери, де перебувають водолази.

Інші новини науки

• Під австралійською рівниною виявлено щось несподіване: воно перебуває тут сотні мільйонів років
• Ніхто не знає, наскільки глибокий світовий океан: щось заважає виміряти глибину найнижчої точки