Під льодами Антарктиди знайдено щось древнє й особливе: це сприяло появі життя на Землі

Антарктида — континент, похований під товщею льоду. Однак вчені вважають, що під цим крижаним покривом можуть ховатися сліди стародавніх гір, які за розмірами не поступалися сучасним Гімалаям. Більше того, припускається, що ці таємничі вершини в минулому мали величезний вплив на хід розвитку життя на Землі, пише Science Alert.

Дослідження, проведене у 2022 році, показало, що гігантські гірські ланцюги сформувалися в період об’єднання суперконтиненту Гондвана — приблизно 650–450 мільйонів років тому. Тепер нове дослідження доповнило цю картину. Вчені виявили: хоча самі гори давно зруйнувалися під впливом ерозії, їхні поховані "коріння" та продукти ерозії можуть зберігати свідчення історії їхнього існування.

Автори нового дослідження дійшли висновку, що ці стародавні гори, ймовірно, сприяли створенню природних умов, які сприяли процвітанню складного життя на Землі. Зазначимо, що ця масштабна гіпотеза ґрунтується на крихітних геологічних "капсулах часу" — кристалах циркону.

Відомо, що кристали циркону відрізняються винятковою стійкістю: їхній хімічний склад та вік, визначений урано-свинцевим методом, дають змогу встановити час і місце утворення порід, з яких вони походять.

За словами вчених, понад 99,5 % території континенту вкрито льодом, що значно ускладнює вивчення геологічної будови Антарктиди. У новому дослідженні геологи з Австралійського національного університету повторно дослідили кристали циркону, винесені з континенту в океанічні відкладення, які раніше вже досліджували вчені.

Результати показали, що в досліджуваних зразках чітко простежується "віковий слід" цирконів, які утворилися в період між 650 і 450 мільйонами років тому. Зазначимо, що цей період збігається з періодом формування суперконтиненту Гондвана.

Ще цікавішим виявилося те, що циркони вказують на щось більш масштабне, ніж просто стародавні породи. У деяких кристалах виявлено хімічні ознаки, характерні для глибоких коренів надвисоких гір. За словами вчених, такі циркони особливо часто зустрічаються у зразках, що належать до епохи Гондвани — це підтверджує гіпотезу про існування гірських поясів, порівнянних за масштабами з Гімалаями.

Наразі вчені вважають, що в результаті зіткнень тектонічних блоків, які відповідають сучасним Антарктиді, Індії, Австралії та кратону Калахарі, утворилися гірські системи гімалайського типу.

У міру зростання гори також зазнали руйнівного впливу ерозії, що призвело до їхнього руйнування. Руйнування гір — це не просто утворення піску та мулу, воно також супроводжується надходженням у океан поживних речовин, зокрема фосфору та заліза. Ці речовини, як відомо, стимулюють первинну продукцію водоростей і ціанобактерій — організмів, які є основою морських харчових ланцюгів і виробляють кисень у процесі фотосинтезу.

Автори дослідження також вважають, що гори Гонвани, ймовірно, також відіграли важливу роль у зародженні складного життя на Землі — гірські хребти забезпечили механізм, який дозволив це здійснити. Величезні обсяги сланців, багатих на органічний вуглець і пірит, швидко й глибоко занурювалися під шар осадів. Постійний приплив поживних речовин сприяв первинній продукції та збільшенню вироблення кисню, а швидке поховання органічного вуглецю та піриту запобігало повторному витрачанню частини цього кисню.

Зазначимо, що це відкриття аж ніяк не означає, що стародавні антарктичні гори спричинили кембрійський вибух, проте, за словами авторів дослідження, вони, ймовірно, створили сприятливі умови навколишнього середовища, що сприяли неймовірно бурхливому розмаїттю тваринного світу на планеті.

Інші новини

• Недооцінений гігант: величезний масив суші нарешті отримає статус суперконтиненту
• Найдавніша головоломка Землі: загублений суперконтинент зібрали по шматочках через 550 млн років