Врятовано 200 старовинних книжок з козацького скиту: український дослідник знайшов їх на Афоні (фото)

"Зараз досліджую три раніше невідомі примірники знаменитої Острозької Біблії, знайдені в закритому книгосховищі одного з монастирів на Афоні", — розповів Сергій Шумило. За його словами, ці книги колись були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир. Сам скит давно стоїть пусткою, проте його бібліотека збереглася, пише Історична Правда.

Точні обставини, за яких книги опинилися в іншому монастирі, невідомі. Шумило припускає, що це могло статися після 1821 року, коли на Афоні перебували турецькі війська, які придушували Грецьку визвольну революцію. Частина монахів, серед яких були колишні козаки, була змушена залишити Святу Гору. Ймовірно, саме тоді бібліотеку перенесли, щоб урятувати книги.

Для історика особливу цінність становлять не лише самі стародруки. На полях сторінок збереглися маргіналії — рукописні коментарі, помітки та дарчі написи. Саме вони можуть містити інформацію, якої немає в інших джерелах.

Одна з таких знахідок стосується Івана Вишенського та Василя Суразького. Іван Франко свого часу припустив, що вони були друзями. Це твердження критикували, зокрема мовознавець та історик Агатангел Кримський, оскільки документальних доказів тоді не існувало.

Під час дослідження книги, виданої в Острозі 1595 року, Сергій Шумило знайшов дарчий напис Василя Суразького, який передав її Івану Вишенському на Афон. "Доказом його правоти [Івана Франка] є дарчий напис на книзі, виданій у 1595 році в Острозі", — пояснив дослідник. За його словами, книга згодом потрапила до бібліотеки Чорного Виру й збереглася до наших днів.

На полях цієї ж книги виявили автограф Василя Суразького. Раніше вважалося, що жодного його оригінального автографа не збереглося. "З таких окремих фактів минулого, як з пазлів, формується об'єктивне уявлення про здавалося б забуту історію української культури часів козаччини", — зазначив Шумило.

Сам Чорний Вир виник на Афоні у 1740-х роках завдяки ієросхимонаху Григорію Голубу. До постригу він був військовим і служив бунчуковим товаришем у Ніжинському козацькому полку. Після військового походу до Персії Голуб залишив службу, продав маєток і скляний завод, прийняв чернечий постриг та вирушив на Афон.

Монахами нового скиту стали переважно запорозькі козаки. Шумило також знайшов документи про фінансову підтримку Чорного Виру кошовим отаманом Запорозької Січі Петром Калнишевським. У паломницьких нотатках XVIII століття скит називали "Духовним Запоріжжям".

Робота з такими книгами на Афоні має свої особливості. Досліднику потрібно отримати дозвіл керівництва монастиря на доступ до книгосховища, а потім окремий дозвіл на фотографування. Архів відкриває монах, який має й інші обов'язки, тому на дослідження часто залишається лише кілька годин на день.

"Коли приїздиш на Афон, живеш в невеличкій келії за монастирським розпорядком. Харчуєшся разом з ченцями, їси те, що й вони", — розповів Шумило про свій побут під час роботи на Святій Горі. За його словами, богослужіння можуть починатися о першій ночі, а після ранкової трапези дослідник отримує кілька годин для роботи в архіві.

Афон зберігає й інші пам'ятки, пов'язані з українською духовною та культурною історією. Серед них — келія Паїсія Величковського, який провів там близько десяти років. Нині вона перебуває в напівзруйнованому стані, проте українська ініціативна група працює над її відновленням та планує створити там музей святого.

Інші новини науки

• Поблизу Галича археологи виявили старовинні артефакти, які вказують на існування середньовічної митниці. Знахідки були зроблені під час розкопок поблизу села Крилос.
• На Полтавщині археологи виявили рідкісну срібну монету віком 600 років. Дослідники встановили, що це денар великого князя литовського Вітовта.