Новий проєкт ДТЕК: тепер можна поспостерігати за міграцією лелек(фото)
ДТЕК запустив науково-екологічний проєкт, в рамках якого ведеться спостереження за білими лелеками під час їхньої міграції з України до Африки. До десяти молодих птахів прикріпили легкі GPS-трекери, що дає орнітологам можливість відстежувати індивідуальні маршрути.
Проєкт під назвою "Трек Лелек" стартував влітку 2026 року. Компанія ДТЕК спільно з українськими орнітологами встановила трекери на молодих білих лелеках. Пристрої фіксують координати птахів через певні проміжки часу та передають інформацію, коли є мобільний зв'язок, пише Суспільне.
Зібрані дані потім обробляються та відображаються на інтерактивній карті, де можна простежити маршрут кожного лелека, пройдений шлях та місця зупинок.
"На відміну від поодиноких візуальних спостережень, трекери дозволяють бачити маршрут одного птаха протягом тривалого часу та аналізувати, як на нього впливають природні й антропогенні фактори", — зазначили в ДТЕК.
Дані GPS допоможуть науковцям вивчити напрямок і швидкість міграції, тривалість зупинок, території, якими користуються птахи, та їхні місця зимівлі. Вони також можуть показати, де міграційні коридори перетинаються з енергетичною інфраструктурою. Ця інформація може допомогти визначити райони, що потребують особливої уваги, та сприяти впровадженню майбутніх заходів із захисту птахів.
Трекерні пристрої були підібрані з урахуванням фізіології птахів і встановлені фахівцями відповідно до вимог безпеки та протоколу етичного поводження з птахами.
Білі лелеки здійснюють одну з найскладніших сезонних міграцій у Європі. Щороку вони залишають Україну, прямуючи до місць зимівлі в Африці, долаючи тисячі кілометрів, перш ніж навесні повернутися до своїх гніздових територій.
Хоча загальні маршрути міграції відомі, GPS-відстеження може надати набагато детальнішу інформацію про те, як подорожують окремі птахи, де вони відпочивають і які території становлять ризик.
Інші новини науки
- Археологи розкопали середньовічну митницю неподалік Галича. Дослідники виявили свинцеві пломби дорогичинського типу, які використовувалися на Галичині та Волині у XII–XIII століттях.
- На Полтавщині археологи виявили рідкісну срібну монету віком 600 років. Дослідники встановили, що це денар великого князя литовського Вітовта.