Найбільш особливий острів у світі: тут мешкає ізольована популяція котів, і, схоже, у них проблеми
Нещодавнє дослідження показує, що в ізольованій популяції котів, які мешкають на японському острові, виявлено тривожну нову особливість.
На невеликому ізольованому японському острові Цусіма мешкає численна популяція цусімських бенгальських котів — підвид Prionailurus bengalensis euptilurus. Чисельність цих тварин оцінюється всього в 100 особин, а тому вид вважається таким, що перебуває на межі зникнення, пише Science Alert.
Однак нещодавно вчені виявили у цих кішок нову особливість, яка може свідчити про тривожну тенденцію з точки зору збереження виду. У 2024 та 2025 роках вчені провели низку спостережень і помітили трьох особин із хвостами, довжина яких була приблизно вдвічі меншою за звичайну.
Цікаво, що раніше подібні відхилення не фіксувалися в жодній популяції бенгальських кішок. За словами вчених, поява аномалій хвоста одразу у кількох особин робить версію про випадкові набуті причини менш імовірною для всіх випадків і змушує припустити наявність загальної спадкової або ембріогенетичної причини.
Зазначимо, що короткі хвости — поширене явище серед домашніх котів, які також мешкають на острові Цусіма. У результаті виникли побоювання, що ця аномалія могла з’явитися у цусімських бенгальських котів внаслідок схрещування з домашніми.
Щоб остаточно з’ясувати це, вчені з кількох японських наукових установ провели генетичний аналіз і перевірили, чи були серед предків однієї з короткохвостих бенгальських кішок домашні кішки.
За словами провідного автора дослідження, фахівця з генетики тварин Юкі Мацумото, вони разом із колегами секвенували повний геном однієї короткохвостої бенгальської кішки, а потім порівняли його з геномами представників інших груп. Зазначимо, що до вибірки увійшли 5 місцевих домашніх котів, 15 інших цусімських бенгальських котів та 4 бенгальські коти з континентальної Азії.
Комплексний генетичний аналіз зразків не виявив у досліджених бенгальських котів жодних ознак недавнього схрещування з домашніми котами. Більше того, за всіма показниками кішки з короткими хвостами не вибивалися із загального ряду своїх родичів; їхні характеристики не займали проміжного положення між показниками бенгальських і домашніх кішок, як це було б властиво гібриду.
Це здається гарною новиною, але виникає інше питання: чому протягом останнього року короткі хвости зустрічалися щонайменше у трьох особин бенгальської кішки? На жаль, вчені поки що не мають відповіді. Відомо, що в інших видів котячих близькоспоріднене схрещування може призводити до аномалій хвоста, і для нечисленної популяції цусімських бенгальських котів такий сценарій цілком імовірний. Однак аналіз показує, що рівень інбридингу у кішок з аномаліями не перевищував аналогічний показник у решти досліджених особин. Вчені також вважають, що проблема може полягати в тому, що методи, використані в дослідженні, могли не дозволити виявити подібні випадки схрещування.
Інші новини науки
- Найнезвичайніша квітка у світі: не потребує сонячного світла і "належить дияволу"
- Слони успішно пройшли відомий психологічний тест: результат кращий, ніж у багатьох людей